Громцев Валерій Павлович

Народився 16 лютого 1949 року в Чернівцях.

У 1966 році, під час навчання в Чернівецькому музичному училищі, заснував і очолив ВІА «Карпати» при Чернівецькому будинку культури текстильників. До першого складу колективу входив поет Микола Бучко, на слова якого Громцев писав пісні. Згодом оркестр цього ансамблю був запрошений Володимиром Івасюком для першого запису легендарної пісні «Червона рута». Також Івасюк виконував з ансамблем свою пісню «Жовтий лист» («Залишені квіти») на музику Громцева, що був його близьким товаришем.

Фактично Івасюк, Громцев та Левко Дутківський започаткували новий напрямок розвитку сучасної української естрадної пісні. «Ми тоді вирішили, що живучи в Україні, треба співати українською. Далі й решта ВІА колишніх республік [совєтського союзу] почали пропагувати своє, національне», – згадував пізніше Громцев.

У 1970 році він скінчив Чернівецьке музичне училище (нині Чернівецький обласний коледж мистецтв ім. С. Воробкевича).

У 1973 році ВІА «Карпати» перетворився з самодіяльного на професійний і перейшов до Хмельницької обласної філармонії під назвою «Товтри». Наступного року колектив знову змінив назву, на ВІА «Світязь», і почав працювати у Волинській обласній філармонії; тоді ж до нього долучився Василь Зінкевич.

У 1979 році Валерій Громцев на запрошення Софії Ротару, яка на той час мешкала в Ялті, переїхав до Севастополя, де розпочав реалізацію задуму створення ВІА «Море». Дебютну програму для нього композитор написав разом із поетом Юрієм Рибчинським, який підтримав його переїзд: «Життя дається людині один раз, і прожити його треба в Криму». В ансамблі «Море», приписаному до Кримської обласної філармонії, свою кар'єру починав Іво Бобул.

Ймовірно, причиною переїзду Громцева з Буковини до Криму стала увага совєтських спецслужб.

У 1983 році Валерій Громцев очолив заснований у 1971 році в Чернівцях ВІА «Червона рута», який протягом 1975–1989 рр. працював у Кримській обласній філармонії.

У 1984 році став музичним керівником Будинку культури рибалок у Севастополі.

У 1986 році став керівником першого в Україні жіночого ВІА «Чайки» (відомий також як «Кримські чайки»), створеного в 1973 році на базі Кримської обласної філармонії шляхом «переманювання» чималої кількості учасниць ансамблю «Балтійські чайки» з Калінінградської філармонії. Місцем перебування колективу стала Ялта.

В 1990 році колектив «Кримські чайки» припинив своє існування, після чого Валерій Громцев очолив джаз-оркестр «Графська пристань» Чорноморського флоту. Після прийняття Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України, він створив музику до «Маршу українських моряків» на слова поета Леоніда Курявенка. Вперше твір виконав соліст «Графської пристані», заслужений артист України, севастополець Олександр Іванов: з його подачі в 1992 році, після відновлення незалежності України, марш виконується фактично як гімн ВМС ЗСУ.

Якщо до розпаду совєтського союзу «Марш українських моряків» викликав насмішки росіян, після проголошення Акту Незалежності та створення ЗСУ його виконання намагалися забороняти.

У 1993 році Валерій Громцев був змушений перейти на роботу в ресторан «Крим», при цьому продовжуючи писати пісня для «Графської пристані», а згодом – найматися на корабель рейсу «Севастополь – Стамбул», де він співав українських пісень: скрутне становище змусило композитора порушити дану матері обіцянку ніколи не співати в ресторанах.

У 1999 році, не витримавши тиску з боку вороже налаштованої «творчої інтелігенції Криму», Валерій Громцев переїхав з дружиною та донькою до міста Хайфи (Ізраїль), де відкрив невеликий ресторан. Періодично відвідував рідну Буковину.

Віддавши більшу частину життя українській естраді, Валерій Громцев тривалий час не мав жодної української відзнаки та нагороди. Лише у 2009 році тогочасний президент України Віктор Ющенко за клопотанням творчої інтелігенції Буковини присвоїв йому почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України», разом з іншими засновниками та організаторами першого Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута».

7 вересня 2020 року Валерій Громцев помер у Хайфі.