Хорєв Віктор Максимович

Народився 12 грудня 1940 року в Сімферополі.

У 12 років залишився сиротою. Юнаком поєднував працю з навчанням у вечірній школі та додатковими заняттями математикою.

З 1959 року навчався в Українському інституті інженерів водного господарства (Рівне), який закінчив у 1964 році за фахом інженер-гідротехнік.

У студентські роки проходив практику в Криму. Після закінчення інституту працював у будівельних та експлуатаційних організаціях Кримської області, зокрема у Красноперекопську, де почався кар'єрний шлях.

У 1985 році призначений на посаду першого заступника міністра меліорації і водного господарства, у 1990 році – міністром водних ресурсів і водного господарства УРСР.

Після трагедії на ЧАЕС у 1986 році був членом державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

У 1991 році призначений головою державного комітету України з водного господарства.

Брав активну участь у будівництві водогосподарських об'єктів та експлуатації меліоративних систем, зокрема у будівництві та експлуатації першої та другої черг Північнокримського каналу, що дозволило вирішити питання подачі води на зрошення 330 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, на яких вироблялася половина продукції землеробства та водопостачання міст і сіл Криму.

Під його керівництвом уперше в Україні розроблені та запроваджуються в життя Закон України «Про меліорацію земель» (2000), Концепція розвитку водного господарства України (2000), Водний кодекс України (1995).

Був членом державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, мав повноваження від уряду України щодо укладення і здійснення угод з урядами РФ, Республіки Білорусь, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини з питань водного господарства на прикордонних водах.

Дійсний член Української екологічної академії наук.

У 1996 році нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

У 1997 році удостоєний звання почесного професора Рівненського державного технічного університету (сьогодні – Національний університет водного господарства та природокористування).

У 2000 році був удостоєний почесного звання заслуженого будівельника України.

Того ж року на знак подяки за участь у ліквідації повені 1998 року на Закарпатті був удостоєний звання почесного громадянина міста Мукачева.