Сікаленко Максим Анатолійович

Народився 30 листопада 1978 року в Євпаторії.

У 1995–1999 рр. навчався у Харківському інституті льотчиків ВПС (спеціалізація «Льотна експлуатація та бойове застосування літальних апаратів», фах офіцера військового управління тактичного рівня).

У жовтні 1999 року вступив на заочне відділення Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського (спеціальність «Літаки та вертольоти»).

У 1999–2004 рр. проходив службу в місті Коломия Івано-Франківської області.

З 2004 року служив у складі 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних Сил ЗСУ. Пройшов шлях від старшого льотчика до командира бригади.

З початку російсько-української війни 2014 року брав участь в АТО/ООС, виконував бойові вильоти, неодноразово був відзначений державними нагородами. На свою останню посаду був призначений у лютому 2022 року.

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ до України продовжував виконувати військовий обов’язок. 25 березня 2022 року був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (Указ Президента України №169/2022).

30 березня 2022 року загинув поблизу села Канатове у передмісті Кропивницького: під час виконання бойового завдання з мінування ділянки дороги літак СУ-24М збили російські терористи.

Залишив дружину, сина і доньку.

Указом Президента України від 7 квітня 2022 року №220/2022 нагороджений посмертно орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.