Лосєв   Ігор

Лосєв Ігор Васильович

Народився 10 березня 1955 року в Севастополі, де скінчив ЗОШ №35.

У 1974 році розпочав навчання на філософському факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

В 1979–1982 рр. – викладач філософії в Севастопольському приладобудівному інституті.

В 1982–1985 рр. навчався в аспірантурі кафедри етики і естетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

В 1985–1987 рр. – викладач теорії і історії культури в Київському театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого.

У 1987 році захистив кандидатську дисертацію з філософії на тему «Проблема традиції і творчості в моралі». Того ж року почав працювати викладачем у Київському державному університету ім. Т. Г. Шевченка. В 1991 році став доцентом кафедри української філософії та культури цього ж університету.

У 1994–1998 рр. – депутат Київської міської ради.

У 1999–2020 рр. – постійний експерт-політолог української служби Радіо «Свобода».

У 2000–2016 рр. – доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії.

У 2001 році був удостоєний премії журналу «Сучасність» і Ліги українських меценатів.

Став першим лауреатом премії імені Джеймса Мейса.

У 2013 році був удостоєний премії імені Якова Гальчевського.

У 2014–2016 рр. – політичний оглядач журналу «Український тиждень».

У 2022–2023 рр. – оглядач інтернет-видання «АрміяInform».

Був членом Національної спілки журналістів України та Асоціації українських письменників, постійним експертом-політологом Національного радіо України, почесним членом севастопольського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Автор понад 50 наукових публікацій. Напрями наукової творчості: російсько-українські та українсько-російські культурні взаємини, етнополітика, історія української культури, філософсько-методологічні засади культурної політики держави. Співавтор 6 універсальних підручників з етики, культурології, історії української філософської думки. Автор книги «Історія і теорія світової культури: європейський контекст», відзначеної премією Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Здійснював наукове керівництво здобувачами наукового ступеня кандидата філософських наук.

Став автором понад 2000 публікацій у друкованих виданнях АР Крим і Севастополя, Києва, Львова та ін. Постійно виступав у часописах «День», «Дзеркало тижня», «Свобода», «Шлях перемоги», «Українське Слово», «Експрес», «Флот України», журналах «Сучасність», «Політика і Час», «Україна», «Українська культура», «Морська держава» та ін.

У серії «Бібліотека газети "Флот України"» видав три томи книги «Севастополь – Крим – Україна: хроніка інформаційної оборони» (2008), присвяченої історії ідеологічного протистояння в Севастополі (надрукований лише перший том, решта два лише зверстані).

Як експерт-політолог брав участь у різноманітних теле- і радіопередачах, зокрема на Національному радіо України, «Радіо Свобода», Бі-бі-сі, телеканалах УТ-1, «1+1», у теле- і радіоефірі Севастопольської державної телерадіокомпанії. Виступав з лекціями перед керівним складом Генерального штабу ЗСУ, офіцерами-вихователями ЗСУ, керівним складом штабу ВМС ЗСУ, в берегових частинах і на кораблях ВМС ЗСУ. Кілька років читав громадськості Севастополя лекції з історії України в організованому ним же міському лекторії.

Був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани».

Помер 15 липня 2026 року внаслідок раптового загострення хронічних хвороб.