Артеменко Федір

Народився 15 червня 1923 року в селі Понорниці Коропецького району Чернігівської області.

Під час Голодомору в 1933 році втратив родину і житло, потрапив до сиротинця, де жив і вчився до ІІ світової війни.

Під час німецької окупації потрапив під примусове вивезення на роботу до Німеччини, однак біля Ковеля потяг з бранцями визволили бійці УПА. Став до їхніх лав, змагався з німецькими нацистами та НКВД.

У 1944 році сотня, в якій служив Артеменко, отримала наказ дістатися Полтави і підняти там збройне повстання. Підрозділ, зазнавши великих втрат, майже дійшов до місця призначення, однак НКВД викрило дислокацію бійців.

Федір Артеменко брав участь у проведенні розвідок. За деякий час був схоплений НКВД і засуджений до 20 років таборів в Сибіру.

Витримавши 18 років поневірянь, дістався Сімферополя. Працював трактористом, бульдозеристом, після закінчення курсів – налагоджувачем і складальником на телевізійному заводі.

У 1991 році, після відновлення незалежності України, на власні заощадження закупив майже тисячу примірників української літератури, ставши одним з ініціаторів створення в Криму першої української громадської бібліотеки. Був жертводавцем Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, українських шкільних класів, підрозділів Національної гвардії. Був членом "Просвіти", Конгресу українських націоналістів та Товариства репресованих.

Помер 12 липня 1998 року.