Ганейзер Євген Адольфович

Народився 5 січня 1862 року в Бендерах (нині територія невизнаної ПМР) у родині гвардійського офіцера шведського походження.

У 1877 році скінчив Уманське училище землеробства та садівництва. Працював на цукровому заводі та будівництві залізниці у Катеринославі (нині Дніпро).

У 1901 році був виселений з Санкт-Петербурга з забороною проживання в університетських і фабричних містах, підданий негласному нагляду. Мешкав у Парижі, у 1903 році переїхав до Москви.

Після закінчення університету у Львові, в роки І світової війни працював агрономом у Вітебській і Таврійській губерніях, був військовим кореспондентом.

У 1918 році завідував відділенням відчуження майна в уряді гетьмана Павла Скоропадського. Виступав за возз'єднання Криму з Україною під управлінням намісника гетьмана. Для поширення проукраїнських настроїв у Криму МЗС Української Держави видавало кошти на підтримку трьох газет, одну з яких редагував Євген Ганейзер. Через нього в Крим передавали гроші на фінансування української преси.

У 1918–1923 рр. працював страховим агентом, рахівником, викладав у школі в Місхорі.

Помер 1 жовтня 1938 року в Москві.