Кунін Семен Валерійович

Народився 21 лютого 1985 року в Луганську.

З раннього дитинства мешкав у селі Чкаловому (Фрайлебен) Білогірського району АР Крим, де з відзнакою скінчив школу.

Здобув професійну освіту в одному з училищ Євпаторії, де отримав диплом із відзнакою за фахом монтажника радіоелектронної апаратури та приладів 4 розряду.

У 2003 році був мобілізований на строкову військову службу, яку проходив у підрозділі зв'язку на території Дніпра, де оселився після демобілізації. В подальшому працював на Південному машинобудівному заводі. Згодом переїхав до міста Самара Дніпропетровської області, де створив родину.

Після початку російсько-української війни у 2014 році, добровільно став до лав 74-го ОРБ, в якому з 2016 року проходив службу за контрактом на посаді розвідника-радіотелеграфіста у званні старшого солдата. Під час АТО та ООС виконував бойові завдання на сході України, був відзначений низкою нагород, у т. ч. нагрудними знаками «За зразкову службу», «Знак пошани», «Козацький хрест» і «За взірцевість у військовій службі» III ступеня.

Під час повномасштабного вторгнення РФ до України, з 1 березня 2022 року брав участь в обороні Маріуполя.

4 квітня 2022 року, прикриваючи відступ групи під щільним вогнем у рамках бойового завдання з евакуації цивільних, дістав тяжкі поранення, несумісні з життям.

Залишив дружину, сина та доньку.

Місце перебування тіла невідоме.

Указом Президента України №562/2022 від 5 серпня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

В квітні 2023 року на будівлі гімназії №13 у Самарі було відкрито меморіальну дошку на спомин Семена Куніна.