Король Митрофан Спиридонович

Народився 12 листопада 1874 (за іншими даними – 1873) року в селищі Армянський Базар (сучасне місто Армянськ) у міщанській родині.

Скінчив міське училище. З 1894 року служив в управі Армянського Базару. Мешкав у будинку №1 на вулиці Староторговельний ряд.

Літературну діяльність почав у 1900-х pоках, писав п'єси і вірші. Є автором драм «Бог не без милості, козак не без щастя» (1897) та «Марія покритка, або Гріх і покаяння», сатиричної комедії «По-панськи», водевілю «В недобрий час» за однойменним оповіданням Олекси Стороженка (всі твори – 1900), п’єси на чотири дії «Така їх доля», оперети на дві дії «Українці, або Як сватали Степаниду», віршів, пройнятих патріотичними мотивами («Пам'яті П. Куліша», «На Україну» та ін.).

У 1900 році став членом Товариства російських драматичних письменників і оперних композиторів.

Значна кількість драматичних творів вийшла збіркою «До суду людського» (Генічеськ, 1905).

У 1906 році заснував в Армянському Базарі «Гурток шанувальників драматичного мистецтва» та культурно-освітнє товариство.

П'єси Митрофана Короля входили до репертуару професійних драматичних труп, аматорських колективів.

Працював під псевдонімами та криптонімами: Тугий Д.С., Тугий, Емка, К-оль Т, Д. Мамін.

Був одружений; про родину нічого не відомо.

Служив секретарем управи Армянського Базару під час окупації Криму військами Дєнікіна та Вранґєля. під час большевицької окупації – секретарем революційного комітету.

9 грудня 1920 року був заарештований особливим відділом 15-ї стрілецької дивізії 6-ї армії. 24 грудня за звинуваченням у співпраці з білогвардійцями засуджений до розстрілу; ймовірно, вирок було виконано того ж дня.

Реабілітований у 1995 році.