Дмитрук Олексій В’ячеславович («Кіпіш»)

Народився 7 квітня 1991 року в Кримській області (місце уточнюється).

З 1992 року мешкав з родиною в місті Новий Буг Миколаївської області. Після закінчення школи опанував у Казанківському професійному аграрному ліцеї професії водія, автослюсаря та тракториста. Згодом працював вантажником.

У 2010–2012 рр. проходив строкову службу в морській піхоті ВМС ЗСУ на території Севастополя.

Під час російсько-української війни, з жовтня 2014 року брав участь в АТО. З грудня 2018 року проходив службу в полку «Азов» за контрактом на посаді інструктора з водіння, був водієм-механіком МТЛБ.

Під час повномасштабного вторгнення РФ до України був учасником оборони заводу «Азовсталь» у квітні-травні 2022 року. У званні старшого сержанта перебував на посаді інструктора 2-го відділення взводу оперативного призначення 2-го батальйону окремого загону спеціального призначення «Азов».

Указом Президента України №312/2022 від 5 травня 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Був нагороджений відомчою відзнакою Національної гвардії України «За стійкість та незламність».

16 травня 2022 року разом з іншими захисниками, що здалися в полон російським окупантам за наказом вищого керівництва, був доправлений до колишньої Волноваської виправної колонії №120 у селищі Молодіжному Оленівської селищної ради Волноваського району Донецької області. У ніч на 29 липня 2022 року став жертвою масової страти російськими терористами з ПВК «Вагнер» шляхом підриву місця розташування полонених.

14 червня 2023 року був ідентифікований за результатами ДНК-експертизи.

Залишив дружину та двох доньок.

Похований 21 червня 2023 року в Новому Бузі.

Указом Президента України №726/2023 від 3 листопада 2023 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння українському народові нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня посмертно.

На Алеї слави «Пам’яті нескорених» у Новому Бузі було встановлено пам’ятний знак на честь Олексія Дмитрука.