Гурін Василь Іванович

Народився 18 березня 1939 року в селищі Джурчі (нині смт Первомайське) Ларіндорфського (нині Первомайського) району Кримської АРСР.

У 1954–1959 рр. навчався у Сімферопольському художньому училищі ім. М. Самокиша.

У 1965 році скінчив Київський державний художній інститут. Продовжив навчання у творчих майстернях Академії мистецтв СССР.

З 1968 року – член Спілки художників України, з 1977 року – член правління.

У 1969 році розпочав викладацьку роботу у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури України); був доцентом (1983), професором (1987), завідувачем кафедри живопису та композиції (1989), керівником навчально-творчої майстерні станкового живопису (1993), академіком (1997). Понад 40 років займався викладацькою діяльністю, підготував десятки майстрів живопису.

З 1979 року – Заслужений художник УССР, з 1985 року – Заслужений діяч мистецтв УССР.

Працював у жанрі натюрморту, портрета, пейзажу; створював тематичні цикли. Брав участь у вітчизняних і міжнародних художніх виставках.

У 1991 році був обраний першим заступником голови Спілки художників України.

У 1992 році був удостоєний почесного звання «Народний художник України».

У 1997–2005 роках очолював Київську організацію Національної спілки художників України.

У 1998 році був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Помер 10 вересня 2018 року від інфаркту. Похований на Звіринецькому кладовищі в Києві.

Твори Василя Гуріна зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва, галереях і приватних колекціях України та за її межами.