Павленко Ростислав Миколайович

Народився 19 серпня 1976 року в Севастополі. 

У 1993 році скінчив середню школу №57 у Києві.

Трудову діяльність розпочав у 1996 році на посаді експерта з питань політики Асоціації молодих українських політологів і політиків, на якій працював до 1998 року.

У 1997 році скінчив факультет суспільних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (бакалавр політології).

У 1998 році скінчив Центральноєвропейський університет (магістр політології), працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України, вступив до аспірантури НаУКМА, де провчився до 2000 року.

Кандидат політичних наук (2002), доцент (2004).

У 2000–2005 рр. працював на посадах старшого викладача (2000–2002), доцента (2002–2005), завідувача (2005) кафедри політології НаУКМА.

У 2005–2008 рр. працював на посадах керівника Головної аналітичної служби (2005–2006) та Служби ситуативного аналізу (2006–2008) Секретаріату Президента України.

У 2005–2007 роках за сумісництвом здійснював викладацьку діяльність на посаді доцента кафедри політології НаУКМА.

У 2008–2009 роках працював директором Інституту соціальних стратегій.

З осені 2008 року консультував проект «Фронт Змін» Арсенія Яценюка; після приходу у 2009 році російських політтехнологів до штабу звільнився.

У 2009 році призначений на посаду керівника Служби аналізу і оперативного реагування Секретаріату Президента України.

З 2010 до обрання народним депутатом України – докторант у докторантурі НаУКМА, за сумісництвом – доцент кафедри політології НаУКМА.

Державний службовець 1-го рангу (з лютого 2010 р.).

У 2011 році за сумісництвом працював заступником головного редактора журналу «Український тиждень».

Викладав порівняльне конституційне право, політичну систему України, державне управління у Києво-Могилянській академії. Автор понад 400 публіцистичних і близько 30 наукових публікацій.

У 2012 році був заступником начальника передвиборчого штабу партії УДАР. За підсумками парламентських виборів 2012 року був обраний до Верховної Ради України, став головою підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Комітету з питань науки і освіти.

Після російської окупації Криму, 27 березня 2014 року увійшов до складеного т. зв. «республіканським парламентом» переліку персон нон-ґрата.

З 3 липня 2014 до 17 травня 2019 року – радник Президента України (поза штатом, за згодою); до 29 липня 2018 року – заступник голови адміністрації Президента України.

З 30 липня 2018 до 17 травня 2019 року – директор Національного інституту стратегічних досліджень.

Брав участь у становленні ПЦУ.

22 січня 2019 року за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю був нагороджений Орденом Свободи.