Заленський Володимир Володимирович

Народився 7 лютого 1847 року в селі Шахворостівці на Полтавщині в родині генерал-майора імператорської армії. Рано осиротів: у 6 років втратив матір, у 7 – батька.

У 1857–1864 рр. навчався у 2-й Харківській гімназії.

У 1867 році скінчив відділення природничих наук фізико-математичного факультету Харківського університету, після чого займався науковою діяльністю. Склавши кандидатські іспити, вирушив до Німеччини, працював у лабораторії Р. Лейкарта (м. Гессен).

У 1869 році захистив магістерську дисертацію. У 1870 році став приват-доцентом Новоросійського університету (Одеса).

У 1871 році захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора зоології, був обраний екстраординарним, у 1873 році – ординарним професором кафедри зоології Казанського університету (Татарстан).

У 1882 році був обраний ординарним професором Новоросійського університету.

У 1893 році був обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

У 1897 році став ординарним академіком фізико-математичного відділення Петербурзької Академії наук, директором її зоологічного музею.

З 1901 року – перший директор Севастопольської морської біологічної станції, яка до нашого часу стала важливим центром морської гідробіології. Мешкав переважно у Санкт-Петербурзі.

У 1901–1906 рр. був гласним Лебединського повітового земства.

У 1905 році був членом комісії імператорської Академії наук у справі скасування утисків українського друкованого слова, що підготувала доповідну записку «Про скасування утисків малоросійського друкованого слова», в якій наполягалося на законному праві української мови на функціонування та розвиток, а також на необхідності скасування положень нормативних актів, що фактично забороняли друк українського слова.

Помер у Севастополі 26 жовтня 1918 року.