Могильний Віталій

Народився 19 червня 1939 року в Олешківському районі Херсонської області в родині хліборобів. З 1946 року з родиною мешкав у Євпаторії.

Інвалід дитинства: страждав на вроджений параліч ніг, до 14 років був прикутий до ліжка.

У 16 років зі смертю матері став сиротою; батько покинув родину раніше.

Після закінчення середньої школи працював вихователем у піонерському таборі, садівником у санаторії, слюсарем, кочегаром.

У 1966 році вступив на заочне відділення Кримського педінституту і успішно його закінчив, здобувши фах вчителя-історика.

Працював у Євпаторійському краєзнавчому музеї, виступав з лекціями в товаристві «Знання», часто друкувався у місцевій пресі.

З відновленням незалежності України став одним з активних пропагандистів української національної ідеї у Євпаторії: створив із побратимами відділення ВУТ «Просвіта», брав участь у з'їзді Народного Руху України та Всесвітнього конгресу українців у Києві, І і ІІ Всекримських конгресах українців у Сімферополі та подібних конгресах у Севастополі та Ялті, сприяв створенню в Євпаторії парафії УГКЦ. Очолював євпаторійський осередок Конгресу Українських Націоналістів, був членом обласного проводу цієї організації.

Помер за нез'ясованих обставин 26 серпня 1997 року. Офіційною причиною смерті було названо хворобу серця, однак під час похорону близькі зауважили численні сліди поранень на обличчі і голові.