Адамцевич Євген Олександрович

Народився 1 січня 1904 року в селі Солониці під Лубнами на Полтавщині у родині станційного службовця. У 2 (3) роки після хвороби втратив зір. Деякий час з 11 років навчався в Київській школі для сліпих. Мав феноменальну пам'ять. Після кількох років навчання мешкав з родиною у Ромнах. У 1925 році навчився гри на бандурі від Мусія Олексієнка.

У 1926 році Євген Адамцевич почув частину мелодії від кобзаря Івана Положая та склав другу, мажорну частину. Так народилася композиція, відома нам сьогодні під назвою "Запорозький марш": вона стала відомою широкому загалу в 1969 році, після виступу Адамцевича в Київському оперному театрі імені Тараса Шевченка.

Після одруження подорожував разом із дружиною Лідією, виступав як бандурист-соліст. У репертуарі Адамцевича переважали українські народні пісні (історичні, родинно-побутові, гумористичні, сатиричні), твори на слова Шевченка та власні композиції.

Євген Адамцевич пережив 1930-ті роки - часи фізичного винищення кобзарства та бандурництва. На схилі літ, не маючи офіційного трудового стажу, залишився без пенсії та будь-яких засобів до існування, жив із гри та співу на роменському базарі, був переслідуваний за "жебрацтво.

У 1972 році разом із дружиною переїхав до доньки в село Холмівку Бахчисарайського району в Криму, де помер 19 (за іншими даними - 28) листопада, на 68 році життя. Похований на сільському цвинтарі.