Процак Богдана Михайлівна

Народилася 5 травня 1945 року в селі Росохуватець Тернопільської області.

У 1963 році переїхала у передмістя Севастополя, де службу на Чорноморському флоті проходив її чоловік Василь Процак. Мешкала в селищі Андріївці, працювала на виноградниках. У 1965, 1967 і 1982 рр. в подружжя народилися три доньки. У 1970 році родина переїхала власного житла у Севастополі.

У 1991 році Богдана Процак ініціювала реєстрацію в Севастополі першої на території Криму громади УГКЦ.

Очолила Союз українок Севастополя. Разом із "союзянками" координувала розподіл медикаментів серед військових частин в перші роки незалежності, проведення акцій допомоги дошкільнятам, молоді та літнім людям, допомогу в нещасних випадках, допомогу інтернатам, дитячим будинкам, матерям-одиначкам, багатодітним малозабезпеченим родинам.

У 1996–1998 рр. – голова севастопольського осередку ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка.

Була сеньйорою севастопольської станиці НСОУ "Пласт".

Долучилася до створення і діяльності організації з проведення доброчинних акцій "Суспільна опіка", яка допомагала дитячим закладам і самотнім людям.

Активно спілкувалася з діячами української діаспори США, Канади та Австралії, які надавали благодійну допомогу.

Підтримувала і впроваджувала українські традиції в місті, координувала культурно-просвітницькі акції, які проводилися Українським культурно-інформаційним центром у Севастополі.

Була удостоєна ордена княгині Ольги ІІІ (2006) та ІІ (2009) ступеня.

Померла 6 лютого 2017 року в окупованому РФ Севастополі.