Странадко Едуард Миколайович

Народився 28 вересня 1958 року в Джанкої. Рід характеризує як «інтелігентський у трьох поколіннях».

Здобув освіту в Полтавському технікумі шляхового будівництва за фахом «технік-механік шляхових машин та обладнання». Розпочав свою трудову діяльність простим робітником, працював машиністом асфальтоукладальника, екскаваторником, майстром домобудівного комбінату, фотографом у проектному інституті, викладачем фотографії Полтавської обласної станції юних техніків, фотографом експериментально-творчої лабораторії «Життя» у Санкт-Петербурзі, де жив та працював багато років.

У 1989 році став одним із засновників Національної спілки фотохудожників України. Відтоді професійно займається фотомистецтвом.

Після відновлення незалежності України переїхав до Полтави. Працював фотокореспондентом регіональних і всеукраїнських видань, редактором новин на телебаченні.

З 1997 року – член Національної спілки журналістів України. Автор численних статей і фоторепортажів у пресі.

10 років присвятив дослідженню історії Голодомору, комуністичного терору та репресій в Україні.

У 2007 році був удостоєний звання Заслуженого працівника культури України.

У 2012 році очолив правління Національної спілки фотохудожників України.

Автор 60 персональних виставок, учасник 110 виставок в Україні та за кордоном, куратор 38 мистецьких проектів. Член журі численних національних та міжнародних фотоконкурсів.

У 2019 році скінчив бакалаврат Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (напрямок «Графічний дизайн і реклама»).

Доцент кафедри кінотелемистецтва факультету кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв.