Алексапольський Святослав Миколайович («Свят»)

Народився 30 жовтня 1989 року в місті Саки, в родині кримського грека у десятому поколінні та українки.

Навчався в українських класах кількох кримських шкіл та Кримській республіканській школі-інтернаті для обдарованих дітей.

У 2008–2012 рр. навчався у кримській філії Київського національного університету культури і мистецтв (спеціальність – «Туризмознавство», кваліфікація – «гід-екскурсовод зі знанням англійської мови»). У жовтні 2009 року перейшов на заочну форму навчання, проходив строкову службу у в/ч 3027 «Барс» (смт Нові Петрівці Київської області), з 2010 року служив за контрактом як розвідник роти розвідки спеціального призначення батальйону спеціального призначення в/ч 3009 ВВ МВС України (Сімферополь).

З 2012 року був одним із лідерів футбольного фанатського руху в Сімферополі. У 2014 році разом з іншими членами фанклубу ФК «Таврія» долучався до охорони учасників руху «Євромайдан-Крим» під час мітингів у Сімферополі.

Під час російсько-української війни брав участь у бойових діях у складі 4-го батальйону 2-ї роти полку «Азов» (2015 р.) та десантно-штурмових військ (25-та ОПДБр, 95-та ОДШБр – за контрактом).

Мав синій пояс із бразильського джиу-джитсу, планував отримати багряний.

Після повномасштабного вторгнення РФ до України 24 лютого 2022 р., знов став на захист держави, долучився до оборони Києва, активно проводив професійну підготовку членів добровольчих формувань, спільно з якими брав безпосередню участь у визволенні Ірпеня, Бучі та Ворзеля.

У квітні 2022 року разом з групою кримських воїнів у складі миколаївського добровольчого підрозділу «Бузький Гард» став до лав розвідувального взводу 220-го батальйону 126-ї ОБрТрО, пізніше був командиром взводу, завдяки зусиллям якого стало можливим стримування сили противника на південному напрямку в районі відповідальності 59-ї ОМПб.

У червні 2022 року в районі Андріївки Миколаївської області під шквальним вогнем, ризикуючи життям, витяг з-під обстрілу тяжко пораненого командира розвідувально-тактичної групи «Хантер»; здійснивши його евакуацію та надавши медичну допомогу, прийняв командування на себе.

Влітку 2022 року скінчив військову кафедру за спеціальністю «Організація морально-психологічного забезпечення» зі званням молодший лейтенант запасу (офіцер-психолог).

29 серпня 2022 року під час штурму ворожих позицій між Новогригорівкою та Любомирівкою Миколаївської області замкнув на собі великий контур завдань у зоні відповідальності підрозділу, взяв ситуацію під власний контроль, ліквідувавши ворожу піхоту та надаючи медичну допомогу побратимам. Загинув від осколкового поранення від касетного снаряда.

Залишив дружину.

Після кремації в Одесі частину праху воїна було поховано на Байковому кладовищі в Києві, частину планується розвіяти в Криму (після деокупації) та Греції.

Указом Президента України № 381/2023 від 8 липня 2023 року Святославу Алексапольському було присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.