Банцер Сергій Володимирович

Народився 5 червня 1988 року в селі Привітному (Ускут) Кримської області (Велика Алушта; нині Ялтинський район ТОТ АР Крим).

З 1993 року мешкав у селі Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області, де скінчив школу.

У 2006 році був мобілізований до ЗСУ для проходження строкової військової служби.

У 2011 році створив родину.

Мешкав в смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області, деякий час працював на місцевому кар'єрі.

Після початку російсько-української війни, у 2014 році добровільно долучився до підрозділу патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця», в складі якого брав участь в АТО. Був відзначений численними нагородами, в тому числі відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та подякою Міністерства внутрішніх справ України за сумлінне ставлення до виконання посадових обов'язків, ініціативу та наполегливість.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України, в березні 2022 року мобілізувався до ЗСУ, у званні старшого солдата служив на посаді стрільця-помічника гранатометника мотопіхотного відділення в/ч А2960 (10-й ОМПБ 59-ї 59 ОШБрБП імені Якова Гандзюка).

Восени 2023 року зник безвісти на Покровському напрямку.

В листопаді 2025 року стало відомо про репатріацію тіла, проведення ДНК-експертизи та підтвердження загибелі, датою і місцем якої було вказано 15 грудня 2023 року, селище Невельське Покровського району Донецької області.

Залишив дружину, доньку та сина.

Похований 24 листопада 2025 року в Стрижавці.