Вовк Ірина Валентинівна

Народилася 4 вересня 1963 року в Ялті.

У 1983 році, у студентські роки, почала друкувати свої твори.

У 1986 році скінчила з відзнакою українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка.

З 1987 року працювала науковою співробітницею Львівського музею історії релігії та Інституту релігієзнавства при музеї (у 1997–2019 рр. очолювала відділ етноміфології). Вчителювала, брала участь у розкопках Давнього Галича у складі Карпатської архітектурно-археологічної експедиції.

У 1991 році розробила обряд реєстрації шлюбу для Палацу урочистих подій, що вживається дотепер.

У 1994 році увійшла до Національної спілки письменників України.

У 2006–2014 рр. вела постійні рубрики на радіо «Воскресіння»; до 200-ліття від дня народження Т. Г. Шевченка створила авторський цикл радіопрограм «Стежками "Живописної України" Тараса Шевченка». За авторські цикли програм на радіо «Воскресіння» була у 2016 році удостоєна Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.

У 2009 році нагороджена літературною премією імені Маркіяна Шашкевича.

Досліджує пласт дохристиянської культури, міфологію Стародавнього Світу, давніх слов'ян. Видала численні статті, радіоматеріали та сценарії, присвячені витокам української календарно-побутової обрядовості, а також цикл сходознавчих досліджень. У творчому доробку Ірини Вовк близько 30 книжок поезії і драматургії, сценарних замальовок, а також театральні та кінорецензії. Знімалася у масових сценах фільмів.