Мадоян Лідія Григорівна

Народилася 19 серпня 1935 року на Львівщині (точне місце невідоме) в родині греко-католицького священика та вчительки німецької мови.

Здобула вищу освіту у Львівському політехнічному інституті за фахом інженера-хіміка. Мала ступінь кандидата технічних наук. Працювала начальником хімічної лабораторії науково-дослідного інституту. Була власницею низки патентів на винаходи в галузі енергетики.

З 1992 року координувала допомогу українським активістам, що працювали у справі національного відродження в Криму. Сприяла становленню ЗСУ та ВМСУ, української освіти на Кримському півострові, займалася просвітництвом серед кримських українців. На початку формування ВМСУ, співпрацюючи з севастопольською «Просвітою», забезпечувала українською літературою військові частини, навчальні заклади та бібліотеки, передплачувала для українських моряків україномовну пресу. В перші роки створення молодіжної організації «Пласт» не раз відвідувала кримських пластунів.

У середині 1990-х рр. боролася за збереження легендарного сторожового корабля «СКР-112», який, на жаль, зрештою було знищено.

У 1997 році Канадське товариство приятелів України (КТПУ), враховуючи складнощі процесу становлення українства в Криму, започаткувало нову програму «Проект Крим», координацією якої займалася Лідія Мадоян на правах повноважної представниці організації в Україні. Головною метою діяльності і найпершим пріоритетом КТПУ вважало допомогу українській молоді і впровадження конкурсів, які заохочували б її виявляти свою українську ідентичність та підвищувати престиж українства загалом. Прикладом став традиційний для Криму літературний конкурс для старших школярів «Ми діти твої, Україно!».

Будучи частою гостею в Севастополі, пані Лідія була справжнім рушієм громадської активності місцевих українських організацій та протистояння антиукраїнським силам на півострові. З цією метою, зокрема, за її ініціативи було засновано громадський комітет «Український Севастополь», відповідальним секретарем якого вона була.

З кінця 1990-х рр. Лідія Мадоян допомагала бібліотеці Українського культурно-інформаційного центру в Севастополі з формуванням фонду української літератури, який після 2014 року було втрачено внаслідок російської окупації Криму.

У 2006 році з нагоди 15-ї річниці Незалежності України за сумлінну працю з військовими, вагомий внесок у військово-патріотичне виховання української молоді, патріотизм і відданість ідеалам Незалежної України в роки становлення української державності, Лідія Мадоян була удостоєна відзнаки Міністерства оборони України та Спілки офіцерів України «Хрест заслуги» з мечами, а також грамоти Міністерства оборони.

У 2007 році Лідія Мадоян протистояла намірам російських шовіністів в Україні встановити в Одесі, Севастополі та Сімферополі пам’ятники російській імператриці Єкатєріні ІІ.

Померла 28 вересня 2022 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві.