У жовтні 2023 року Крайова Рада Українців Криму (КРУК) за сприяння команди порталу «Кримські Українці» надала до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики пропозиції стосовно відзначення на державному рівні у 2024 та у 2025 роках пам’ятних дат та ювілеїв, важливих для українців Криму та корінних народів України.

21 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 роках . При цьому було зазначено, що відзначення на загальнодержавному рівні річниць важливих подій суспільно-політичного життя країни та ювілеїв видатних осіб є невід’ємним елементом політики національної пам’яті.

Наводимо перелік знакових дат, пов’язаних із життєписами дотичних до Криму видатних особистостей, або ж із подіями з українського життя Криму, що відзначатимуться у 2024 та 2025 роках на державному рівні.

2024 рік

1 січня – 120 років від дня народження Євгена Адамцевича – бандуриста, віртуозного виконавця українських народних історичних пісень, творця «Запорозького маршу». Останню домівку Євген Олександрович знайшов у селі Холмівці Бахчисарайського району, де прожив останні три місяці життя в доньки і 19 листопада 1972 року відійшов у засвіти.

6 січня – 190 років від дня народження Степана Руданського – українського поета і перекладача, санітарного і портового лікаря Південного узбережжя Криму, почесного мирового судді Ялтинського округу, громадського діяча. Степан Васильович віддав 12 років життя Ялті, де помер 3 травня 1873 року.

30 квітня виповнилося б 50 років Олексі Гайворонському – історику, письменнику, одному з провідних популяризаторів історії Криму. На жаль, 27 вересня 2023 року Олексій Євгенович передчасно залишив світ після тривалої хвороби.

8 вересня виповнилося б 30 років Олександру Корпану – уродженцю Севастополя, бойовому пілоту. 2 березня 2022 року під час повернення з бойового вильоту він загинув, відвівши палаючий літак подалі від житлових будинків Старокостянтинова на Хмельниччині. Удостоєний звання Героя України посмертно.

14 жовтня – 130 років із дня народження Харитини Пекарчук (справжні ім’я та прізвище – Тіна Ізбіцька) – уродженки Сімферополя, військової діячки, хорунжої Армії УНР.

12 листопада – 150 років від дня народження Митрофана Короля – українського письменника, поета, драматурга. Все його життя минуло в Армянську. Наприкінці 1920 року він був страчений большевиками.

7 грудня – 130 років від дня народження Івана Дубового – полковника Армії УНР, очільника 2-го куреня 2-го Запорізького полку під час походу Армії УНР на Крим у квітні 1918 року.

Приємною несподіванкою стало включення до цього переліку кількох дат, пов’язаних з особами, також певною мірою дотичними до Криму.

Так, наприклад, у 2024 році відзначатиметься 210 років від народження поета Амвросія Метлинського, що провів останні роки свого життя в Ялті і в липні 1870 року помер внаслідок замаху на самогубство.

1 серпня відзначатиметься 190 років із дня народження Іллі Деркачова (Деркача) – дитячого письменника, педагога, що в 1860–70-х рр.. вчителював у Севастополі та Сімферополі: зокрема, при сімферопольській гімназії він організував експериментальний клас наглядного навчання, для чого написав «Наочний посібник» у 2 частинах.

10 вересня відзначатиметься 90 років від дня народження Алемдара Караманова – композитора турецько-українського походження, автора гімну АР Крим.

17 вересня виповниться 160 років із дня народження Михайла Коцюбинського – письменника, драматурга, громадського діяча, чий життєвий і творчий шлях був певною мірою пов’язаний з Кримом.

До того ж, 6 листопада 2024 року відзначатиметься 150 років від дня народження Іллі Казаса – науковця караїмського походження, лікаря-офтальмолога, доктора медичних наук, професора, уродженця Армянська. З 1919 року він мешкав в Одесі, у 1922 році був обраний завідувачем кафедри хвороб очей Катеринославського медичного інституту (м. Дніпро), яку очолював до кінця життя (з перервою 1941–1944) в 1948 році. Розробив метод склероіридектомії, який застосовувався при лікуванні хворих на глаукому.

2024 рік також позначиться сумними роковинами – депортації корінного народу України – кримських татар та національних меншин України, корінних народів України, що були депортовані в травні–червні 1944 року та початку російсько-української війни в лютому 2014 року. Разом з тим, на державному рівні буде відзначено 575 років із часу утворення незалежного Кримського ханства.

2025 рік

18 лютого – 170 років від дня народження Левка Симиренка – українського помолога, засновника плодового промислового садівництва в Криму, що віддав праці на півострові чверть століття, а 6 січня 1920 року був забитий большевиками.

24 лютого – 160 років від дня народження Івана Липи – уродженця Керчі, українського громадського і політичного діяча, письменника, лікаря, співзасновника «Братства тарасівців», міністра віросповідань УНР, що розробив програму незалежності Української Православної Церкви, доклав зусиль до створення українського патріархату і скликання першого Синоду ієрархів Української церкви.

5 травня – 80 років від дня народження Богдани Процак – севастопольської громадської діячки, очільниці міських осередків «Союзу українок» та ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, активістки міської громади УГКЦ, пластової сеньйори севастопольської станиці, кавалера ордену княгині Ольги ІІІ та ІІ ступеня.

13 липня – 100 років від дня народження Петра Столяренка – уродженця Керчі, українського живописця, пейзажиста, мариніста, майстра тематичної картини та натюрморту, класика-постімпресіоніста, що в різні періоди мешкав у Ялті до свого останнього дня.

21 липня – 130 років від дня народження Василя Степанченка – уродженця Керчі, вояка Армії УНР, активіста Пласту.

8 (у тексті постанови помилково 10) серпня – 150 років від дня народження Олександра Коваленка – українського громадського та політичного діяча, співзасновника Революційної Української Партії, активіста українського національного руху в Севастополі на початку ХХ століття.

27 вересня – 150 років від дня народження Олександра Вербицького – уродженця Севастополя, архітектора, творця будівель НБУ та Київського вокзалу, інженера, педагога.

20 (у тексті постанови помилково 31) жовтня – 165 років від дня народження Сергія Жука – українського скульптора, письменника, поета, мистецтвознавця, перекладача, громадського, культурного та політичного діяча, активіста української громади Криму на початку ХХ століття.

5 грудня – 130 років з дня народження Миколи Охременка – спадкового винороба, учня Лесі Українки, що майже все своє життя провів у рідній Ялті.

Також до списку пам’ятних дат на 2025 рік увійшли ті, що стосуються корінних народів України.

Зокрема, буде відзначено 140 років із часу народження Номана Челебіджіхана – кримськотатарського політичного та державного діяча, муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі та Білорусі, страченого большевиками під час червоного терору в Севастополі в лютому 1918 року.

24 січня виповнилося б 50 років Решату Аметову – громадському активісту, якого російські окупанти викрали і вбили під час захоплення Криму у 2014 році; посмертно він був удостоєний звання Героя України.

1 лютого виповниться 130 років від дня народження Якова Дубинського – спадкового доглядача фортеці Кирк-Єр на Чуфут-Кале, що прожив на городищі 40 років і був шамашем кенаси (скарбником караїмського храму): уродженець Феодосії, 30 років життя він провів у Бахчисараї і присвятив їх краєзнавству Криму та археологічним розкопкам.

На додачу слід згадати, що 28 січня відзначатиметься 110 років із дня народження Леоніда Молодожанина – скульптора та художника, чий пам’ятник Тарасові Шевченкові прикрашає Ялту.

23 квітня виповниться 130 років із дня народження Лева Биковського – бібліографа, історика, мемуариста, у минулому – військового інженера, що в 1917 році брав участь у подіях українського національного руху в Севастополі.

30 жовтня відзначатиметься 200 років із дня народження Дмитра Безперчого – художника, чиї розписи свого часу прикрашали кримські храми.

Серед іншого, на початку 2025 року на державному рівні відзначатиметься 400 років із часу укладення Базавлуцької угоди – першого в історії військово-політичного союзу між Запорізькою Січчю та Кримським ханством.

Підготовано спільно з ІА «Голос Криму»