До українських закладів вищої освіти цьогоріч вступили 86 абітурієнтів із тимчасово окупованого Криму. Про це повідомила керівниця напрямку національної адвокації ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда», представниця Крайової Ради українців Криму (КРУК) Валентина Потапова.

За її словами, вступна кампанія 2023 року стала десятою з моменту окупації Криму. Центр «Альменда» відстежив динаміку вступу за цей період. Так, найвищий показник був у 2015 році, коли з Криму до українських вишів вступили 943 особи. Наступного року ця цифра становила 153 особи. Такий «провал» Потапова пояснює з відсутністю української освіти в окупованому Криму, починаючи з весни 2014 року: спочатку учням треба було отримати свідоцтва за 9 клас, а потім вступати до вишів. Надалі з’явився наказ МОН №271 «Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової та професійної освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України», згідно з яким діти складали іспити за 9 та 11 клас: це стимулювало зростання кількості абітурієнтів з Криму в українських вишах – 204 у 2017 році, 254 у 2018-му і 265 – у 2019-му. У 2020 році, попри епідемію коронавірусу, відзначався великий приріст вступників з Криму, оскільки для учнів на той момент діяла ефективна система дистанційної освіти, завдяки чому до українських вишів вступили 397 дітей. У 2021 році кількість абітурієнтів з Криму склала 337, у 2022 році, навіть попри повномасштабне вторгнення РФ до України, – 137.

За словами Валентини Потапової, за 10 років в окупованих АР Крим та Севастополі було 123635 випускників, з них здобули дистанційну освіту 3992 дитини, тобто 3,23%.

Також активістка зазначила, що у 2023 році інформаційна кампанія з боку держави була вкрай неприйнятною: роз’яснення на сайті МОН з’явилися лише наприкінці липня, і люди, які планували вступати до українських вишів або отримати освітні документи щодо загальної середньої освіти, не знали, де їм знайти інформацію, і були змушені шукати її через громадські організації.

висловила побоювання Потапова.

Разом з тим вона відзначила, що серед майже 240 тисяч українських школярів, які перебувають на окупованій території Криму, доступ до української мови мають лише 197, тобто 0,07%. На думку Потапової, діти можуть зберегти мову побутового користування у родині, проте родина не може надати такий рівень української мови, який надає держава через систему шкільної освіти. На додачу правозахисниця повідомила, що цього року не спостерігається масового виїзду абітурієнтів з Криму на територію держави-окупанта.