28 серпня 2023 року об 11:00 в Укрінформі відбувся публічний діалог на тему «Деокупація Криму і захист прав громади кримських українців».

Організаторами заходу виступили Укрінформ (Головна редакція «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки»), Крайова Рада Українців Криму (КРУК) та Науково-дослідний інститут українознавства (НДІУ).

Спікерами під час круглого столу були:

• Андрій Антоненко – співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
• Андрій Іванець – представник КРУК;
• Андрій Щекун – головний редактор газети «Кримська світлиця»;
• Володимир Ляшенко – виконавчий директор ГО «Союз вимушених переселенців», адвокат;
• Олександр Левченко – радник КРУК, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010–2017 рр.;
• Тиміш Мартиненко-Кушлянський – член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові;
• Богдан Червак – перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
• Ірина Краснодемська – завідувачка відділу історико-правових і теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ;
• Леонід Чупрій – доктор політичних наук, професор кафедри соціології та політології НАУ;
• Петро Вольвач – голова Кримської філії НТШ, академік УЕАН;
• Микола Семена – заслужений журналіст України;
• Дарина Підгорна – юристка Регіонального центру прав людини;
• Віктор Єленський – голова Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті;
• Марія Суляліна – голова правління ГО «ЦГС «Альменда»;
• Михайло Ратушний – голова Української Всесвітньої Координаційної Ради;
• Ірина Сєдова – експерт Кримської правозахисної групи;
• Таміла Ташева – постійний представник Президента України в АР Крим;
• Денис Чистіков – заступник постійного представника Президента України в АР Крим.

На обговорення були винесені наступні теми:

• деокупація Криму як політичний та політико-правовий імператив;
• порушення прав української громади Криму в окупації;
• механізми захисту та відновлення прав кримчан.

Захід відкрив представник КРУК Андрій Іванець, який розповів, що після 2014 року становище кримських українців кардинально змінилося на гірше: їхня громада стала по суті однією з двох найбільш дискримінованих етнічних спільнот на півострові.

Дослідник презентував доповідь «Сім причин звільнити Крим» із підзаголовком «Деокупація і реінтеграція АР Крим і Севастополя є категоричним імперативом для української нації та має стати ним для цивілізованої частини людства».

«Українці і світ мають розуміти важливість відновлення Україною контролю за своїми кордонами станом на 1991 рік, вміти аргументовано довести потребу в цьому тим, хто сумнівається, та дати відсіч тим, хто на догоду Кремлю чи у власних цілях спекулює на цій важливій і складній темі», – підкреслив Іванець.

Разом з тим він зазначив, що більшість українців усвідомлює потребу звільнити Крим, але не всі можуть чітко сформулювати причини цього.

Серед головних причин звільнити Крим, за його словами, є відновлення прав громадян, захист прав громади українців Криму та культурної спадщини України на півострові, а також економічна та воєнна безпека України і відновлення міжнародного права.

На переконання науковця, деокупація і реінтеграція АР Крим і Севастополя є категоричною вимогою для української нації та має стати такою для цивілізованої частини людства загалом.

«Громада кримських українців є другою за чисельністю в Криму, вона до окупації відігравала вагому роль в економіці, політиці, культурі, у суспільному житті», – додав Андрій Іванець.

У своєму виступі головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун зазначив, що після деокупації Криму Україна потребуватиме великої кількості юристів, обізнаних у державній політиці, для фіксування злочинів та спілкування з їхніми очевидцями, і їхню роботу вже зараз мають організувати державні органи влади. Експерт наголосив, що майже за 10 років окупації в Криму відбулося багато злочинів та порушень прав громадян.

Говорячи про недостатню увагу до української громади Криму, активіст дорікнув тим, хто вважає, ніби українців у Криму взагалі немає, або вони недостатньо організовані й тому буцімто виявилися нездатними дати відсіч російським окупантам. Натомість він навів чисельні приклади активної позиції кримських українців – від голосування за незалежність на Всеукраїнському референдумі у грудні 1991 року до дієвого опору проросійським сепаратистам у 1990-х роках та організації кримського Євромайдану і громадянського опору російській окупації у 2014 році.

На думку Андрія Щекуна, недостатня увага держави до української громади півострова проявилася навіть на Міжнародному саміті Кримської платформи. Наразі критично мало говориться про українських політв’язнів з Криму, знищення української освіти на півострові, гоніння на вірян Кримської єпархії Православної церкви України тощо. Зважаючи на всі ці обставини, вимушені переселенці з Криму самоорганізуються, аби високо тримати прапор боротьби за український Крим.

Водночас голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зауважив, що терміни на кшталт «українська громада Криму» для території України «не є доречним», оскільки українці є титульною нацією у державі. «Немає ж зібрання української громади Київської, Хмельницької чи Житомирської області… Це не те, чого ми прагнемо. Важливо здійснити деокупацію Криму та змістовну і послідовну працю для повернення українськості на землю Криму – і в сенсі культурної спадщини, і в політичному, і в релігійному», – наголосив він.

Своєю чергою перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак зауважив, що питання адміністративного устрою Криму у складі України потрібно буде вирішувати тоді, коли з півострова буде усунуто колаборантів і буде відновлено дію національних медіа та українських партій, коли українці по-справжньому відчуватимуть себе в Криму як у будь-якому іншому регіоні України. «Найбільше помилок стосовно Криму було вчинено в період, коли вже була відновлена державна незалежність України. Помилки полягали насамперед в тому, що недооцінювалася роль власне української громади в Криму. Коли державні чиновники з Києва приїжджали в Сімферополь чи в Севастополь, то в них не було ні найменшого бажання зустрічатися власне з національно свідомими українцями, яких на півострові було дуже багато. Натомість вони зустрічалися з російськими активістами. Зустрічатися з українськими активістами вважалося, так би мовити, несерйозним. Більше того, я думаю, що це тоді вважалося кроком, який міг загострити суспільно-політичну ситуацію», – поділився своїми міркуваннями Червак. Посадовець також вказав на хибність поширеної колись серед певних кіл інтелігенції думки про те, що слід відмовитися від Криму і Донбасу, бо на цьому претензії росії до України будуть вичерпані. Повномасштабне вторгнення у 2022 році довело, що на Кримі та Донбасі загарбники зупинятися не збиралися.

Член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський наголосив на необхідності проведення роботи з формування загальнонаціонального бачення історії Криму в контексті історії України. На його думку, сфера політики національної пам’яті повинна дати чіткі відповіді на критично важливі питання, пов’язані з Кримом; наразі українська історія Криму досі недостатньо популяризована, що є ще одним проявом неуважного ставлення до півострова, і це стане великою проблемою, коли нарешті дійде до реалізації політики деокупації та деколонізації регіону.

Під час дискусії учасники були поінформовані про те, що при КРУК існує Рада ветеранів Криму, діяльність якої є важливою складовою роботи активістів у залученні учасників бойових дій з-поміж кримчан. Наразі налічується понад 150 уродженців і мешканців Криму, що загинули в обороні України від російської агресії, починаючи з березня 2014 року: їхня памʼять має бути гідно вшанована у звільненому від окупантів Криму.

Також із промовами виступили капітан І рангу, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук та краєзнавець Євген Букет.

Члени КРУК висловили переконання, що вже в осяжній перспективі зможуть проводити заходи в рідному Криму.