Секретаріат Національної спілки журналістів України присудив цьогорічну Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка позаштатному журналістові «Крим.Реалії» Владиславові Єсипенку, якого в Криму засуджено на 5 років за зберігання в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».

«Уже півтора роки Владислав незаконно перебуває у російських в’язницях, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – При цьому його затримали без жодних підстав, жорстоко катували, змусили зробити фейкове «визнання» для телебачення і піддали фіктивному судовому процесу. Але навіть у неволі журналіст не змирився і продовжив свою роботу, пише статті для проекту «Крим.Реалії». Присудження Владиславі Єсипенку премії імені багаторічного голови Спілки журналістів Ігоря Лубченка – це визнання його внеску у захист свободи слова, у боротьбу за демократію та вільні медіа».

Підтримують присудження Національної премії за свободу слова і лауреати цієї відзнаки минулих років – відомі журналісти, які переслідувалися російським режимом, Микола Семена і Роман Сущенко.

«Владислав Єсипенко – один із тих журналістів, які, як сказав президент «Радіо Свобода» Джеймі Флай, ризикнули власною свободою задля того, щоб гарантувати свободу слова для кримчан, – наголосив у коментарі пресслужбі НСЖУ відомий кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена. – Владислав зробив дуже велику справу: коли з Криму витіснили всіх професійних журналістів, коли там позакривалися всі незалежні телеканали, а українським журналістам заборонили в’їзд до Криму, він відважився приїжджати в Крим і робити звідти правдиві репортажі. Це дозволяло хоч якоюсь мірою забезпечувати окупованому Криму свободу слова».

Як зазначив Микола Михайлович, Владиславові Єсипенку спочатку інкримінували шпигунство на користь України, але довести це навіть у кишеньковому кримському окупаційному «суді» було неможливо. Тоді його звинуватили у зберіганні в машині вибухового пристрою, який, як з’ясувалося під час судового засідання, навіть не вміщався у ту нішу в автомобілі, де він нібито зберігався.

Український журналіст і політик Роман Сущенко – колишній в’язень Кремля, лауреат Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка 2018 року, переконаний, що громадянські журналісти, такі як Владислав Єсипенко, виконують особливу місію на окупованих територіях.

«Своєю роботою вони спільно з професійними журналістами забезпечують інформаційні потреби громад та суспільства, посилюють слово свободи і забезпечують формування уяви загальної картини щодо ситуації, яка склалася і розвивається з моменту анексії, окупації та повномасштабного вторгнення на суверенних територіях України, – сказав, коментуючи для НСЖУ присудження премії Владиславові Єсипенку, Роман Сущенко. – Після анексії Криму вільну журналістику на українському півострові було поставлено в умови винищення, і тут поява громадянських журналістів заповнила вакуум правдивої інформації. Не маючи професійної підготовки, ці люди фактично забезпечували процес збирання, аналізу та поширення інформації на громадських засадах. Незалежність, надійність, розмаїття актуальної інформації з вуст і текстів громадянських журналістів якраз і забезпечували відносну свободу слова на окупованих територіях до початку тотальних і масштабних репресій. Влад є одним із цих героїв-добровольців».

Владислав Єсипенко народився 13 березня 1969 року в м. Кривий Ріг на Дніпропетровщині. На початку 2013 року разом із дружиною переїхав до Севастополя. Хоча основна сфера занять Владислава Леонідовича – нерухомість, після окупації Кримського півострова він став працювати як блогер, а також розпочав співпрацю з проектом «Крим.Реалії»: знімав синхрони на соціальні теми, опитування громадської думки. В 2015 році, після народження дочки, сім’я переїхала у Кривий Ріг, але Владислав продовжував відвідувати Крим, працюючи для проекту «Крим.Реалії».

10 березня 2021 року ФСБ затримало Єсипенка за підозрою у роботі на спецслужби України та зберіганні в автомобілі вибухового пристрою. Після того, як до нього допустили незалежних адвокатів, журналіст заявив про надання свідчень під тортурами, включаючи удари електричним струмом, а також під загрозами вбивства. 16 лютого 2022 року «Сімферопольський районний суд» засудив журналіста до шести років колонії загального режиму та штрафу у розмірі 110 тисяч рублів. У серпні 2022 року «суд» апеляційної інстанції у місті Сімферополі скоротив термін ув’язнення з шести до п’яти років.

Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка, який очолював НСЖУ з 1997 по 2012 роки, присуджують щороку 3 листопада.