Яцуненко Іван Карпович

Народився 15 березня 1923 року в селі Оженківка Павлоградського району на Дніпропетровщині (деякі джерела помилково вказують місцем народження Джанкой). Був восьмою дитиною в селянській родині, в якій було ще три сини та чотири доньки.

У 1936 році родина Яцуненків переселилася до Криму, спочатку осівши в селі Баботай (після 1948 року – Болотне) за 4 км на північний схід від Джанкоя.

По закінченні семирічної школи Іван Яцуненко працював трактористом в одному з радгоспів на півночі Криму. У 17 років вирішив стати водолазом і задля здійснення мрії вирушив до Севастополя, де навчався у фабрично-заводському училищі та працював. До водолазного училища вступити не вдалося — був забракований медичною комісією. Втім, у 1940 році був мобілізований до прикордонних військ.

У серпні 1941 року Іван Яцуненко став учасником бойових дій під час ІІ світової війни. У вересні–жовтні брав участь в обороні Перекопу від військ нацистської Німеччини. Отримавши важке поранення, був запроторений до пересильного табору на території Джанкойської гімназії. Опритомнівши, втік через прогалину в огорожі. Завдяки допомозі однієї з місцевих мешканок за місяць став на ноги, однак згодом був схоплений поліцаями, після чого разом з іншими полоненими був відправлений на будівельні роботи. Знову наважився на втечу з колони з невеликим гуртом спільників, проте був спійманий німецьким патрулем і ув'язнений у концтаборі, де провів майже три роки.

На початку 1944 року був засуджений німцями до розстрілу за вбивство їхнього агента під час перевезення бранців до Німеччини; втекти вдалося й цього разу.

В березні 1944 року став рядовим 844-го стрілецького полку 267-ї стрілецької дивізії 51-й армії IV Українського фронту. З квітня брав участь у звільненні Криму від німецьких військ. 7 травня 1944 року, в день штурму Сапун-гори поблизу Севастополя, одним з перших увірвався на ключову тактичну позицію на підходах до міста. Разом із бійцями Дроб'язком і Бабажановим встановив штурмове знамено на верхівці гори. Під час бою зустрівся з батьком. Невдовзі під час вибуху міни дістав важке поранення й потрапив до шпиталю, де знов зустрівся з батьком, також пораненим. Далі Яцуненки брали участь у бойових діях на території Європи; перемогу над нацистською Німеччиною зустріли в Австрії.

У 1946 році Іван Яцуненко демобілізувався. Знайшов своє ім'я викарбуваним серед імен загиблих на монументі на Сапун-горі; помилку було виправлено.

4 червня 1954 року отримав звання Героя Радянського Союзу.

Працював водієм у селі Просторному Джанкойського району Кримської області. Згодом жив у Севастополі.

Помер 10 лютого 1983 року. Похований на військовому некрополі цвинтаря в селищі Дергачі у передмісті Севастополя.