Кованько Петро Леонідович

Народився 9 липня 1876 року в Армянську (за іншими даними – у Перекопі).

У 1899 році скінчив юридичний факультет Університету святого Володимира в Києві, після чого був залишений на кафедрі фінансового права для підготовки до професорського звання. Одночасно займався викладанням права у Київській жіночій торговельній школі (з 1900) та Київському жіночому комерційному училищі (з 1904).

У 1909 році склав магістерські іспити. У 1910 році перейшов на посаду приват-доцента Київського університету.

У 1911–1914 рр. перебував у закордонних наукових відрядженнях (Берлін, Мюнхен, Париж).

З 1913 року – доцент, з 1914 року – екстраординарний професор кафедри прикладної економіки Київського комерційного інституту.

У 1914 році захистив магістерську дисертацію.

У 1917–1919 рр. був деканом економічного факультету Київського комерційного інституту; у 1919 році створив при ньому кафедру місцевих фінансів, яка займалася насамперед проблемами бюджетного права. Того ж року був обраний професором Університету святого Володимира, видав монографію з фінансових проблем міського землеволодіння на захист докторської дисертації, який не відбувся через революційні події та подальше скасування наукового ступеня.

Був членом товариства економістів при Київському комерційному інституті та Київського юридичного товариства. 

У вересні 1919 – червні 1921 рр. викладав у Кубанському політехнічному інституті та Кубанському університеті (Краснодар).

У 1921 році повернувся до Києва, працював на посаді декана соціально-правового (юридичного) факультету, з грудня того ж року – декана соціально-економічного факультету Київського інституту народного господарства.

З 1926 року був професором Київського інституту народного господарства; за сумісництвом – професором, у 1926–1927 рр. – деканом кредитного факультету Київського кооперативного інституту. Також викладав у торгово-промисловому технікумі.

У 1926–1928 рр. був членом Комісії для виучування фінансових та банківських питань Всеукраїнської академії наук.

У жовтні 1930 року звільнений з Київського інституту народного господарства у зв'язку з реорганізацією.

Під час ІІ світової війни емігрував до Німеччини; працював в Інституті вивчення СССР у Мюнхені під прізвищем Кованько-Кованьківський, був членом наукової асамблеї та вченої ради цієї установи. Досліджував бюджетну політику СССР, критикуючи у своїх працях совєтський імперіалізм.

Мав звання дійсного члена Української вільної академії наук (Канада).

Помер орієнтовно після 1959 року; точна доля невідома.