Таран   Віталій
(1939
-
2017)
Науковець
Головна/ Енциклопедія/ Постаті / Таран

Таран Віталій Михайлович

Народився 19 листопада 1939 року в Алушті в родині робітників.

У 1957–1963 рр. навчався на механічному факультеті Київського технологічного інституту харчової промисловості (нині — Національний університет харчових технологій).

Професійний шлях почав начальником ремонтно-механічного цеху, згодом – головним механіком Джанкойського консервного заводу.

З 1965 року – аспірант кафедри процесів і апаратів харчових виробництв alma mater, де надалі працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри процесів і апаратів.

У 1970 і 1989 рр. захистив дисертації на здобуття ступенів кандидата і доктора технічних наук відповідно.

З 1989 року – професор кафедри машин і апаратів харчових виробництв.

Був піонером у використанні інноваційних методів навчання: зокрема, у 1980-90-х рр. активно використовував навчальне телебачення, пізніше – мультимедійні засоби навчання.

У 1998 році став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл праць із ректифікації спирту.

У 1999–2013 рр. – завідувач кафедри машин і апаратів харчових і фармацевтичних виробництв Національного університету харчових технологій.

Розробив теоретичні основи технологічних процесів, запропонував низку нових апаратів для харчової та фармацевтичної промисловості.

Автор понад 400 наукових праць з інтенсифікації масообмінних процесів харчових виробництв, у тому числі 42 авторських свідоцтв і патентів; результати кількох розробок впроваджено у виробництво. Опублікував понад 55 навчальних посібників і методичних розробок.

Під керівництвом професора Тарана захищено 14 кандидатських дисертацій.

Був членом редколегій багатьох наукових збірників, декількох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій та експертної ради з технології харчової та легкої промисловості ВАК України.

За сумлінну і наполегливу працю нагороджувався медалями, почесними знаками та грамотами Міністерства освіти і науки України, Міністерства аграрної політики України, грамотами профспілок працівників освіти і науки міста Києва, мав почесне звання «Заслужений працівник освіти України».

Помер 25 травня 2017 року.