Вербицький Олександр Матвійович

Народився 27 вересня 1875 року в Севастополі, в родині техніка-будівельника міської управи. Після закінчення Севастопольського реального училища в 1892 році вступив до Петербурзького інституту цивільних інженерів, який закінчив у 1898 році. За час навчання був нагороджений двома золотими й одною срібною медалями, його прізвище було занесене на почесну дошку найкращих випускників.

Одразу після закінчення інституту був запрошений професором І. Кітнером до будівництва великого комплексу Київського політехнічного інституту на посаді молодшого помічника і переїхав до Києва. За рік, у 1899 році, для найкращого ознайомлення з будівничою справою перейшов працювати десятником на спорудження Київського оперного театру, згодом став помічником виконроба академіка В. М. Ніколаєва – аж до відкриття театру, в 1901 році.

В 1901–1933 рр. працював в Управлінні Південно-Західної залізниці, спочатку архітектором шляхової служби, а потім головним архітектором. Розробив ескізний проект Київського вокзалу, через який був тимчасово заарештований, оскільки у формах споруди вокзалу були знайдені "вияви українського націоналізму, що нібито нагадують тризуб". Згодом спроектував велику кількість різних споруд; пасажирські будівлі, товарні контори, паровозні депо, міські станції, навчальні заклади, лікарні, житлові будинки.

У 1943 році входив до складу комісії для визначення стану згорілих і підірваних будівель Києва, в результаті роботи якої вдалося зберегти для подальшої експлуатації багато житлових будинків, громадських будівель, скоротити витрати на їх відбудову.

У 1945 році був обраний дійсним членом Академії архітектури і протягом кількох років проводив велику роботу з організації підготовки наукових кадрів через аспірантуру. У 1958 році був обраний почесним членом Академії будівництва і архітектури Української РСР.

Працював у галузі пейзажного живопису та графіки. Був автором низки статей з питань архітектури.

Півстоліття займався педагогічною діяльністю, готував архітектурно-будівельні кадри. У 1909–1910 рр. – викладав цивільну архітектури на Вищих технічних курсах професора Пермінова в Києві. У 1919–1958 рр. був викладачем Київського архітектурного, Київського художнього та Київського інженерно-будівельного інститутів, був одним з фундаторів Академії будівництва і архітектури УРСР, почесним членом якої став у 1958 році,

Був консультантом з архітектурних питань в інститутах «Гіпроміст», «Гіпродор», «Гідрошляхтрест», «Цивільпроект» та планувальному управлінні (АПУ), «Наркомтрест» та інших установах Києва.

Для Севастополя спроектував проект пішохідного містка на Приморському бульварі (збудований у 1905 році під керівництвом О. Вейзена).

У 1983 році на честь Олександра Вербицького було названо вулицю на Харківському масиві в Києві.