Кривоніс (Кривонос) Петро Федорович

Народився 12 липня 1910 року в Феодосії в родині залізничника.

У 1913 році родина переїхала до Слов'янська на Донеччині, де Петро після закінчення в 1924 році школи-семирічки працював слюсарем в паровозному депо, у 1926–1929 рр. навчався в школі ФЗУ. З 1929 року працював помічником машиніста та машиністом на Південно-Донецькій залізниці.

У 1930 році вступив до Дніпропетровського інституту інженерів транспорту. Незабаром залишив навчання, став курсантом Луганської повітряної академії. Через дефекти вестибулярного апарата, виявлені під час практичних польотів, залишив навчання, повернувся до паровозного депо Слов'янськ, почав працювати помічником машиніста.

У квітні 1937 року призначений начальником депо Слов'янськ. Наприкінці того ж року обраний депутатом Верховної Ради СРСР по Артемівському округу. В травні 1938 року призначений начальником Південно-Донецької залізниці, в листопаді 1939 року – начальником Північно-Донецької залізниці.

Під час ІІ світової війни, у серпні 1942 року призначений уповноваженим Наркомату шляхів сполучення по Північному Кавказу. Організував просування потоків поїздів з евакуйованим населенням і вантажами, поєднавши це транспортування з перевезеннями військ, боєприпасів, зброї. У листопаді 1942 року почав працювати начальником Томської залізниці, займався забезпеченням відправлень термінових вантажів для фронту. В лютому 1943 року повернувся на Північно-Донецьку залізницю та продовжив працювати її начальником.

У травні 1946 року призначений до Києва начальником Південно-Західного округу, а в серпні 1947 року – керівником Донецького округу.

У 1953 році заснував дитячу залізницю в Києві.

У 1953–1980 рр. – начальник Південно-Західної залізниці, яка під його керівництвом провела зазнала суттєвих еволюційних змін. Був депутатом Верховної Ради УРСР 7–10-го скликань (1967–1980).

Помер у Києві 19 жовтня 1980 року. Похований на Байковому кладовищі.