Гордієнко Панас Павлович

Народився 22 вересня (дата народження на надгробку; в інших джерелах – серпня) 1896 року. Місцем народження вказується або селище Кудрівка Сосницького району Чернігівської області, або Кореїз на південному узбережжі Криму, куди батько перевіз родину перед призначенням управителем маєтку Ай-Тодор. Це пояснюється розбіжностями в році переїзду Павла Гордієнка на південь Криму – 1896, до народження сина Панаса, або 1897, вже після. Відомо, що Павло Гордієнко мешкав у Кореїзі станом на 1924 рік.

Разом із трьома братами Панас Гордієнко навчався в Олександрівській гімназії в Ялті, до якої у 1909 році вступив одразу до 3 класу. Згодом перевівся до Олександрівської гімназії в Керчі, потім назад до Ялтинської гімназії. Був активним членом спортивних гуртків. Через матеріальні та родинні труднощі припинив навчання у 1915 році.

Після закінчення Олексіївської військової школи в Москві вирушив до 276-го запасного полку в Донській області, за місяць був спрямований на Південно-Західний фронт до 63-го Углицького полку, в серпні 1917 року взяв участь у його українізації.

Демобілізувавшись 1 лютого 1918 року, в Бердичеві приєднався до кінно-в'ючної кулеметної сотні кінного полку Костя Гордієнка (Армія УНР). Був командир сотні та куреня 15-го полку імені Тараса Шевченка.

Інтернований поляками в Луцьку в листопаді 1919 року.

З початку 1920 року перебував у 6-й Січовій дивізії.

Інтернований у листопаді 1920 року в Олександрові-Куявському, звідки перевівся до Стшалково, де закінчив інструкторські спортивні курси американського християнського товариства УМСА. Влітку 1922 року переведений до Щипйорно, де з липня працював інструктором фізичного виховання у школі українських пластунів.

Наприкінці 1923 року нелегально перетнув кордон із Чехословаччиною, де допомагав студентам-емігрантам з України. З квітня 1924 року викладав у школі для сиріт Українського громадського комітету. Скінчивши матуральні курси при Українській Господарській академії, був зарахований дійсним слухачем гідротехнічного відділу інженерного факультету.

В червні 1929 року захистивши дипломний проект «з успіхом дуже добрим», здобув фах інженера-гідротехніка.

Згодом мешкав в Австралії.

Помер 29 квітня 1957 року. Похований на цвинтарі міста Хобарт.