Мельниченко Павло Сидорович (Ісидорович)

Народився 6 листопада 1834 року в Сімферополі у міщанській родині.

У 1853–1857 рр. казенним коштом навчався у Головному училищі садівництва (училищі землеробства та садівництва) в Умані. Отримавши звання вченого садівника, повернувся до рідного Криму застосовувати набуті знання в місцевих паркових господарствах.

У 1857–1863 рр. працював у Нікітському ботанічному саду, де познайомився з Олександром Стевеном, сином відомого садівника, засновника ботсаду Хрістіана Стевена.

У 1861 році одружився з Шарлоттою Кебах, донькою головного садівника півдня Криму Карла Кебаха. Мав доньку Ніну.

Після практики в Нікіті продовжив впроваджувати новітні практики ландшафтного дизайну в інших поміщицьких маєтках на південному узбережжі Криму, зокрема, у маєтку Миколи Раєвського "Тесселі" (відомий парк у селищі Форос), де був управителем, вченим садівником і виноробом у 1864–1870 рр.

Займався облаштуванням зелених зон у маєтках впливового сімферопольського землевласника та чиновника Фердинанда Шлеє: у 1880-х рр. заклав парк, фруктовий сад і розплідник сільськогосподарських і декоративних рослин біля нової садиби при в'їзді до села Чоботарка. Пізніше саджанці з розплідника Павло Сидорович використовував для озеленення Сакського парку та облаштування Євпаторії.

У 1888 році Павло Мельниченко був нагороджений пам'ятною медаллю губернської сільськогосподарської та промислової виставки у Сімферополі.

Завдяки тому, що Шлеє опікувався курортом Саки, Мельниченко став його управителем і у 1890 році за ініціативою земства Сак узявся за озеленення міста; у 1893 році було створено Сакський курортний парк. У 1894 році на губернській сільськогосподарській виставці парку була присуджена Велика бронзова медаль (за іншими даними, це була бронзова медаль до 50-ї річниці Уманського училища землеробства та садівництва, випускником якого був Павло Мельниченко).

У 1889–1910 рр. на запрошення земства Павло Мельниченко перебував на посаді куратора Сакської грязелікувальні та садівника.

На початку ХХ століття Павло Мельниченко працював у Євпаторії, розвиваючи чимало садових площ за планами міського земства. Він першим почав розводити ліс у саксько-євпаторійському степу.

Загалом над культурою садово-паркових дерев у Криму Павло Мельниченко працював понад півстоліття.

Останні роки життя провів у злиднях і забутті в рідному Сімферополі. Помер восени 1917 року (точна дата невідома).