Аблятіфов Рустем Мамут оглу («Ногай»)

Народився 3 грудня 1964 року в Одесі.

У 1983 р. закінчив МПТУ № 17 морського профілю за фахом «моторист-матрос», працював на судах Чорноморського морського пароплавства; у 1991 р. екстерном закінчив судноводійський факультет Одеської державної морської академії.

З 1992 р. з родиною мешкав у Криму. Працював на судах Керченського виробничого об’єднання рибної промисловості та Керченського морського технологічного інституту.

У 1998 р. закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права.

У 2002 р. закінчив Українську академію державного управління при Президентові України, отримавши диплом «магістр державного управління» з відзнакою.

У 2002–2006 рр. працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції на посадах начальника відділу міжнародних зв’язків та заступника начальника управління у справах національностей.

У 2006–2007 рр. працював головним консультантом юридичної служби у Представництві Президента України в АРК.

Викладав право у Кримському юридичному інституті Одеського державного університету внутрішніх справ.

Очолював раду кримської ГО «Інститут громадянського суспільства», працював політичним аналітиком та юристом.

Був активним учасником Помаранчевої революції (листопад–грудень 2004 р.), руху «Євромайдан–Крим» та подій Революції гідності 2013–2014 рр.

Після російської окупації Криму у 2014 році переїхав до Львова, де викладав у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Львівському регіональному інституті державного управління та Українському католицькому університеті.

У січні 2015 р. вступив до лав добровольчого корпусу «Вікінг»; з липня 2016 р. по січень 2018 р. брав участь в АТО на Сході України у складі одного з підрозділів ДУК ПС. Внаслідок поранень у боях отримав інвалідність. 24 липня 2017 р. був нагороджений пам'ятною відзнакою «За оборону Авдіївки».

25 лютого 2022 р., під час повномасштабного вторгнення РФ до України, добровільно став до лав 24-ї ОМБр імені Короля Данила у званні солдата.

29 серпня 2022 р., під час ротації, захистив у Львівському національному університеті ім. Івана Франка дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії.

Загинув 24 вересня 2022 року в боях за Херсонщину. Залишив дружину та двох дітей. Похований 30 вересня 2022 року у Львові.

Указом Президента України №110/2023 від 26 лютого 2023 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.