Канівецький Микола Миколайович

Народився 5 травня 1857 року в Керчі в родині комісара Керч-Єнікальського градоначальника, учасника Кримської війни 1853–1856 рр., титулярного радника Миколи Васильовича Канівецького.

Навчався у Керченській гімназії, потім у Катеринодарі (нині Краснодар). Школу скінчив у Бердянську, де мешкали родичі.

У 1879 році вступив на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. З юності мав проблеми з легенями, які на російській півночі тільки посилилися.

У травні 1881 року одружився. Згодом у нього народилися син і донька.

Літературну діяльність розпочав у 1897 році

У 1899 році своїм коштом видав збірку «З минулого Чорноморщини» («Из былого Черномории»), до якої увійшли 9 оповідань про життя кубанських козаків. Успіх книжки був настільки вдалим, що довелося наступного року надрукувати її додатковий тираж. Ці оповідання друкувалися і в кримській пресі. У творах Канівецького оповідь від особи автора велася російською мовою, а всі діалоги героїв – кубанським діалектом української мови, т. зв. «балачкою», що було незвичним для того часу.

На початку ХХ століття Микола Канівецький назавжди припинив літературну діяльність у зв'язку зі смертю матері та сина.

Помер 1 серпня 1911 року в Ялті. Похований у Краснодарі. Могила не збереглася.