Слюсаренко Микола Анатолійович («Вінні»)

Народився 7 червня 1989 року в селі Добрушиному Сакського району Кримської області. Був найстаршим з п’яти дітей у багатодітній родині, яка за деякий час переїхала до села Першотравневого Долинського району Кіровоградської області.

З осені 2007 року проходив строкову службу в ЗСУ у навчальному центрі в смт Десна Чернігівської області. У 2008 році побрався з цивільною дружиною. Після демобілізації часто їздив на заробітки Україною та за кордон.

З 2009 року мешкав у місті Долинській Кропивницького району Кіровоградської області, де придбав будинок.

Після початку російсько-української війни у 2014 році повернувся з РФ, де перебував на заробітках; був зарахований до резервів ЗСУ.

З 2018 року розпочав військову службу за контрактом, після короткої підготовки брав участь в АТО на сході України. Після закінчення контракту працював у Долинській; за деякий час підписав ще один контракт на проходження військової служби у зоні АТО, перебував у Луганській області.

На початку повномасштабного вторгнення РФ до України наполіг на евакуації родини до Польщі.

4 травня 2022 року отримав осколкове поранення; після лікування повернувся на фронт, рятував побратимів, поранених у боях.

Влітку 2022 року перебував із підрозділом на доукомплектуванні у Чернігівській області.

У боях поблизу Давидового Броду на Херсонщині отримав друге поранення, був комісований, після чого знов добровільно мобілізувався до ЗСУ. У званні молодшого сержанта служив командиром бойової машини 2-ї механізованої роти в/ч А4279; у Бахмуті доправляв бійців на позиції.

Був нагороджений нагрудними знаками «За мужність і відвагу» та «Ветеран війни».

18 грудня 2022 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на південному сході Бахмута отримав поранення, несумісні з життям.

Залишив дружину і трьох доньок.

Похований 6 січня 2023 року у Долинській.