Олексенко Олег Іванович

Народився 1 січня 1963 року в місті Феодосії Кримської області в родині службовців.

У 1985 році скінчив факультет автоматизованих систем управління Севастопольського приладобудівного інституту за фахом «інженер-системотехнік ЕОМ».

До початку 1991 року працював за розподілом на Мелітопольському заводі тракторних гідроагрегатів на різних інженерних та керівних посадах: інженер-програміст, інженер-електронник, інженер-конструктор, начальник бюро. У той же час активно керував першим у Мелітополі гуртком інформатики та програмування в міському Палаці піонерів і гуртком боксу.

В лютому 1991 року призначений директором малого державного підприємства «Промел».

У квітні 1993 року обраний головою правління АТ «Промелектроніка».

З грудня 1994 до січня 1996 рр. працював комерційним директором ВАТ «Спецмонтажінновація».

У 1996 році отримав керування збитковим на той час ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод»; успішно залучивши інвестиції в підприємство, у липні 1997 року був обраний головою правління товариства. Під керівництвом Олега Олексенка завод став одним із лідерів на українському ринку жироолійної продукції.

У 1998 році обраний депутатом Мелітопольської міської ради.

У 1999 році обраний головою ради акціонерів ЗАТ «Київський маргариновий завод», реорганізував його у ВАТ, організував стабільне постачання сировини з Мелітопольського маслоекстракційного заводу, покращив якість і збільшив асортимент і обсяги продукції, яка з 2000 року випускається під торговою маркою «Олком». Продовжуючи розвиток марки, Олексенко намагався об'єднати у ній сировинну базу та підприємства промислової переробки сільськогосподарської продукції: для цього у Мелітопольському районі були створені аграрні та переробні підприємства ТОВ «Злагода» та ПП Агрофірма «Семенівка», а мелітопольський молокозавод був перетворений на ПП «Молокозавод-Олком».

З ініціативи Олега Олексенка торгівельна марка «Олком» надавала меценатську підтримку професійному та юнацькому спорту в Мелитополі: завдяки цьому в місті відродилися й розвивалися футбол і гандбол. Підприємець був президентом створеного в лютому 2001 року професійного спортивного клубу «Олком», що охоплював заняття футболом, автокросом (баґі), боксом. Футбольна команда «Торпедо», що перебувала на межі розформування через відсутність фінансування, після долучення до клубу змінила назву на ФК «Олком» і ще 10 років стабільно виступала у другій лізі.

У 2002 році обраний депутатом Верховної Ради України 4 скликання від одномандатного округу №82 (Мелітополь і Мелітопольський район; безпартійний, входив до фракції «Наша Україна»). Був членом Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

Також у 2002 році був нагороджений званням «Почесний громадянин Мелітополя».

Був нагороджений орденом «Слава на вірність Вітчизні» та Хрестом пошани «За благодійну діяльність».

16 липня 2002 року був ушпиталений з діагнозом «гострий панкреатит», переніс три поспіль операції на підшлунковій залозі. 19 липня 2002 року помер у Запорізькій обласній клінічній лікарні.

Похований на Новому міському кладовищі Феодосії.

Мелітопольському стадіону «Спартак», де грала футбольна команда «Олком», було присвоєно ім'я Олега Олексенка.

У 2010 році коштом підприємства «Олком» на спомин Олега Олексенка було споруджено дзвіницю храму святих Кирила і Мефодія УПЦ КП (нині ПЦУ) в Мелітополі, на якій було встановлено меморіальну дошку.

Ім'ям Олега Олексенка було названо одну з вулиць смт Мирне Мелітопольського району Запорізької області.