Олександр Гнатович Шаргей, відомий нам як Юрій Кондратюк, народився 21 червня 1897 року в Полтаві на вул. Сретенській.

 Мати Олександра, Людмила Львівна – вчителька французької мови Києво- Подільської гімназії. Вона вийшла заміж, бо кохала чоловіка, була рада, що чекає первістка. Так сталося, що в цей час у вязниці вдалася до самоспалення Марія Вєтрова, і обурені громадяни вийшли на вулицю. Жандарми арештували демонстрантів разом із натовпом перехожих. Людмила Шаргей була серед випадкових перехожих, але вона потрапила до Лук'янівської в'язниці. Стражі закону довели вагітну жінку до божевілля. Коли народився Санько, її розум не прокинувся, а через 4 роки нещасна жінка померла. Батько - вічний студент: учився то в Петербурзі, то в Німеччині, про сина він знати нічого не бажав, при живій дружині він одружився вдруге.

Проект Кримської ВЕС

 Виховувався хлопчик дідусем Якимом Даценком і бабусею з сімї Шліпенбаха, її дід – шведський генерал, який перейшов на бік Росії. Хрестили Олександра в Успенському кафедральному соборі.

 Санько Шаргей завершив навчання у Другій гімназії Полтави із срібною медаллю і був зарахований без екзаменів до Петербурзького політехнічного інституту на механічний факультет. На жаль, учитися не довелося: 5-го написав рапорт про відстрочку, а 6-го призвали. Санько узяв свій космічний зошит, який вів із 15 років і пішов на війну. З часом Шаргей став командиром кулеметного взводу.

Фундамент Кримської ВЕС

(Ай-Петрі, 1974 р.)

 Росії не потрібні були генії, була потреба у дірочках на погонах. Двічі Олександра мобілізовували до армії Денікіна і двічі він тікав. Навесні 1920 року він був змащувачем і зчіплювачем вагонів у Херсонській губернії у с. Мала Виска. Жив Шаргей у погребі, голодував, бідував, розмовляв сам із собою і вів щоденник. Тим часом червоні нишпорки винюшували офіцерів і розстрілювали їх. Тому мачуха через вірну людину передала Олександрові документи померлого від туберкульозу Юрія Кондратюка. Не довелося самородкові здобути вищу освіту, але за 9 років він пройшов шлях від кочегара цукроварні до відомого винахідника. Високий, у гетрах, у кожусі-ротонді, веселий, дотепний, він любив співати, мав звичку хрустіти пальцями, любив людей і допомагав як міг: рубав дрова, робив жорна, паяв хазяйкам каструлі, винайшов спосіб очищення димогарних труб. Кохана чекала його роками, але наречений зорі мандрував.

Фундамент Кримської ВЕС

(Ай-Петрі, 2010 р.)

 Ще у 20 років гімназист створив працю на 104 сторінки, через два роки він завершив другий варіант рукопису і назвав його "Тим, хто читатиме, щоб будувати". Третій варіант книги "Про міжпланетні подорожі" у червні 1925-го був відправлений до Головнауки. Але кому потрібні зоряні думки, що летять понад океанами? Правда, у 1926-му році газета "Вечерняя Москва" повідомила про надання коштів на друкування книги Кондратюка. Так-то воно так, але Ціолковському та Цандлеру грошей на публікацію не дали, нащо давати Кондратюку. Живучи у м. Камінь-на-Обі, 1929-го року Юрій Кондратюк відкладав премії, щоб на власні кошти видати 2 тисячі примірників книги: одну книгу він відправив до Калуги Ціолковському, другий примірник – до бібліотеки Конгресу США. Книга містить 70 сторінок і 6 креслень, але й досі вражає світ.

Балаклавська ВЕС, 1942 рік.

Працювала до початку війни з 1931-го року.

Потужність - 100кВт

 У 1930 році Кондратюк жив у Новосибірську в халупі на вул. Державіна, спав на мішку на підлозі, і описував скафандр, крісла астронавтів. А ще він побудував найбільший у світі елеватор-мастодонт, мов Ковчег. Це зерносховище було на 10 тисяч тонн. Отут добродії і написали "куди треба", що Кондратюк – шкідник, бо побудував зерносховище без цвяхів, щоб швидше розвалився соціалізм. Вчений провів три роки за ґратами, витримав допити із голками під нігтями, втратив 11 зубів, але провини не визнавав. Через 10 років Кондратюка реабілітували, а тоді врятуватися допоміг Орджонікідзе. Достроково звільнений зек-проектант відмовився працювати у Москві на Іллінці № 3, він обрав Харків, інститут Променергетики. У Харкові він створив дерзновенний проект вітроелектростанції потужністю 12 тисяч кіловат. Цю станцію мали побудувати на горі Ай-Петрі. Проект цієї станції допоможе будівельникам Останкінської вежі у Москві.

 Восени 1941-го року Кондратюк записався до Народного ополчення. 3 жовтня 1941 року намагався відновити зв’язок на передовій, але куля наздогнала його. Так під нескінченним осіннім дощем поліг худющий, у обмотках фронтовий зв’язківець.

 Через 40 років (20 червня 1969 року) американці скористалися ідеями українського генія при запуску "Аполло-9" на Місяць. Керівник програми Джон Хубольт визнав, що перший політ астронавтів здійснено "за трасою Кондратюка".

 Єдиний пам’ятник Кондратюку зведено у Х'юстоні. У Міжнародному залі Космічної слави ім’я Кондратюка за № 78, його ім’ям названо планету № 3084.

 Ганна Черкаська

 Юрій Кондратюк (справжнє ім'я — Олександр Шаргей) — український вчений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки, розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, багато працював над проблемою польотів у космосі, запропонував створити станцію-супутник Місяця. Перед Другою світовою війною працював над створенням найбільшої у світі Кримської вітроелектростанції.

 Група з розробки проекту станції з Харкова була переведена до Москви, де було створено проектну контору з виконання завдання.

 При розробці проекту ВЕС було впроваджено багато нових конструктивних рішень у будівельних конструкціях, у синхронності роботи механізмів, а також вирішено питання паралельної роботи ВЕС із місцевою електромережею.

 У 1936 р. почали практичне впровадження робочих креслень: на пагорбі Бедене-Кир (Перепелина гора) спорудили підп'ятник, у який передбачалося встановити поворотну башту ВЕС — втиснутий у скелю 8,5-метровий у діаметрі "стакан".

 У 1937 р. на горі Ай-Петрі почалося зведення фундаменту станції.

 18 лютого 1937 р. загинув головний куратор — керівник і помічник нарком Серго Орджонікідзе. Проект і будівництво Кримської ВЕС законсервували, а проектну групу переформували в проектно-експериментальну контору зі створення малопотужних вітрових електроустановок, начальником призначили Юрія Кондратюка, якого до того звинуватили в гігантоманії та авантюризмі, доручивши йому проектувати крихітні вітродвигуни для колгоспних тваринницьких ферм.

 Юрій Кондратюк також є автором проекту Балаклавської ВЕС.