Колишній депутат Севастопольської міськради (2006-2010) і один з керівників громадської організації "Майдан-Севастополь" (2013-2014) Олексій Кисельов згадує, як виглядала "російська весна" для українських патріотів Севастополя Липень 2013 року

 Перші серйозні розбіжності між українською владою Севастополя та проукраїнськими громадськими організаціями почалися на початку липня 2013 року. Розбіжності були пов'язані з виборами до Верховної Ради України. У цей період Кремль вирішив ввести до головного законодавчого органу України свого "наглядача" Вадима Новинського, а той, в свою чергу, переконав голову Севастопольської міської державної адміністрації (СМДА) Володимира Яцубу взяти на посаду свого заступника одного з проросійськи налаштованих депутатів міської Ради Дмитра Бєліка, проти якого було порушено кілька кримінальних справ. Одна з них була пов'язана з організацією у 2008 році Бєліком побиття військовослужбовців Військово-морських сил України (ВМСУ) та знищення пам'ятної дошки на Графській пристані, присвяченої підняттю українського прапора на кораблях Чорноморського флоту в 1918 році. Це той-таки Дмитро Бєлік, який пізніше, в березні 2014 року підніме російський прапор над будівлею міської адміністрації Севастополя.

 Після таких виборів до Верховної Ради та призначень у СМДА ініціативна група, що складалася з офіцерів запасу полковника Василя Отаманчука ("Севастопольська спілка ветеранів Афганістану"), капітана 1 рангу Мирослава Мамчака ("Ветерани ВМС України"), автора цих рядків капітана 1 рангу Олексія Кисельова ("Сила і честь (СіЧ)"), капітана 2 рангу Тимура Баротова ("Спілка офіцерів України"), направила звернення на адресу голови СМДА Володимира Яцуби, міського прокурора Ігора Пилата з проханням пояснити і дати оцінку призначення пана Дмитра Бєліка на високу адміністративну посаду. Паралельно наша ініціативна група звернулася до командуючого Юрія Ільїна та до Військової Ради ВМС України з проханням підтримати наше звернення про неправомірне, на нашу думку, призначення Дмитра Бєліка.

 (Це той-таки командуючий Юрій Ільїн, його заступник командуючого з тилу контр-адмірал Сергій Гайдук, заступник командуючого ВМС України з виховної праці Андрій Урсул та інші адмірали й офіцери Військової Ради ВМСУ, 28 січня 2014 року голосували за введення військ на вулиці міст України для придушення революційних настроїв).

 Серпень 2013 року

 Найшвидше надійшла інформація від керівництва флоту — з вуст капітана 1 рангу Андрія Урсула ми дізналися, що командуючий і Військова Рада ВМСУ відмовилися втручатись у цю ситуацію, оскільки побиття військовослужбовців на Графській пристані, на їхню думку, було давно, і справа вже перебуває під контролем правоохоронних органів.

 Вересень 2013 року

 Надійшли відписки від Голови СМДА Володимира Яцуби та прокурора міста Ігора Пилата, що нічого незаконного в призначенні Дмитра Бєліка не виявлено. Після отримання таких відповідей ініціативна група прийняла рішення звернутися до Президента України, а до Генеральної прокуратури України було направлено запит від депутата Ленінської районної в місті Севастополі Ради, старшого лейтенанта Артема Кисельова, помічника командира ракетного катера "Прилуки" ВМС України.

 Жовтень 2013 року

 Надійшли відповіді з Києва, в яких повідомлялося, що документи направлені для перевірки до міської прокуратури та адміністрації міста Севастополя. А дещо пізніше стало відомо, що командування ВМСУ отримало розпорядження з міністерства оборони "розібратися" зі своїм старшим лейтенантом.

 Листопад 2013 року

 16 листопада 2013 року командування ВМСУ "розібралося". Після безрезультатних бесід працівників військової контррозвідки зі старшим лейтенантом Артемом Кисельовим, посаду помічника командира катера було "цілковито випадково" скорочено наказом Міністра оборони Павла Лебедєва, і він був фактично понижений у посаді зі втратами в фінансовому забезпеченні. Хоча фактично продовжував виконувати обов'язки скороченої посади на "громадських засадах".

 19 листопада 2013 року на одному з проросійських телевізійних каналів вперше в ефір вийшов маловідомий російський громадянин Олексій Чалий з пропозицією до севастопольців відмовитись від напрямку руху до Євросоюзу і спрямувати всі зусилля міста на зближення з Росією.

 23 листопада 2013 року після мітингу-реквієму та панахиди за померлими під час Голодомору 1932-1933 рр. активісти української громади вперше спільно обговорили питання про підтримку київського Євромайдану і прийняли рішення провести 24 листопада свій перший мітинг на його підтримку.

 24 листопада 2013 року севастопольці, прихильники євроінтеґраційного курсу України, висловили свою солідарність з учасниками Євромайдану. Цього дня севастопольським міліціянтам і бійцям спецпідрозділів було чим зайнятись: вони живим щитом роз'єднували ідейних проросійських горлопанів від громадян міста, що прийшли заявити про свою позицію незгоди з діями уряду України, який відступив від проголошеного курсу на євроінтеґрацію і розвернув вектор зовнішньої політики держави на сто вісімдесят градусів. 27 листопада 2013 року в Севастополі відбулася прес-конференція лідерів громадських і політичних організацій, на якій вони висловили підтримку євроінтеґраційного прагнення українського народу та анонсували проведення мітингу 28 листопада на головній площі міста — площі ім. Павла Нахімова. Перед журналістами виступили голова громадської організації "Конгрес Українців Севастополя" Богдан Мороз, голова Гагарінської районної організації політичної партії ВО "Батьківщина" Сергій Тюленєв, голова політичної партії "Удар" Ігор Котов, помічник народного депутата України Анатолій Декін ("Свобода"), член виконавчого комітету "Спілки офіцерів ВМС України" Олег Голубєв та член громадської ради при СМДА Юлія Печенєва.

 Учасник Євромайдану в Києві, представник "Спілки офіцерів ВМС України" Олег Голубєв розповів про свої враження від побаченого в столиці 24 листопада.

 28 листопада 2013 року в центрі Севастополя, незважаючи на судову заборону проведення мирного зібрання, відбувся мітинг на підтримку євроінтеґрації України. Символічно, того дня, коли у Вільнюсі стартує Саміт Східного партнерства, севастопольці вийшли з вимогою до Президента змінити своє рішення й поставити підпис під Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

 Біля головної міської площі, навпроти місцевої державної адміністрації знову лунали заклики до тогочасної влади — не позбавляти країну європейського майбутнього й не скочуватись до тоталітарного режиму. "Ми обираємо Європейський Союз!", "Майдан, ми з вами!", "Я не хочу в ТАЙОЖНИЙ союз…", "Севастополь — це Європа!", — ці та інші гасла принесли з собою небайдужі громадяни. Їхня позиція стала неприємним сюрпризом для голови міської адміністрації Володимира Яцуби, який заявляв раніше в ЗМІ, що в Севастополі нема прибічників інтеґрації до ЄС.

 Окружний адміністративний суд Севастополя напередодні пізно ввечері заборонив громадській активістці, помічниці народного депутата Юлії Печенєвій проведення мирного зібрання громадян на площі П.С. Нахімова. Тут від самого ранку прибічників євроінтеґрації зустрічали судові виконавці та посилені наряди міліції. І все ж, не всі погодилися виконувати вимоги силовиків і залишити площу. Вони зібралися неподалік — біля мурів міської ради Севастополя. Мітинг завершився виконанням державного гімну, під вигуки "Банду геть!", "Юлі — волю!", "Україна — це Європа!".

 29 листопада 2013 року командування ВМС України вирішило "відповісти" всім Майданам України. Воно взяло участь у заходах, присвячених відродженню Севастопольського морського зібрання, яке є філією Санкт-Петербурзького морського Зібрання, де почесним старшиною обраний Володимир Путін. Цим командування ВМСУ вийшло на "фінішну" пряму своєї зради.

 (Це саме те Зібрання, яке згодом нагороджувало всіх учасників "російської весни" і майбутніх сепаратистів з т.зв. ДНР та ЛНР різноманітними медалями).

 Грудень 2013 року

 1 грудня 2013 року в офісі партії "Удар" одразу після нелюдського розгону Майдану в Києві відбулася нарада за участі партійних структур ("Удар", "Солідарність", "Батьківщина", "Свобода"), де обговорювалося питання про створення більш чіткої і жорсткої структури взаємодії між проукраїнськими, партійними та громадськими організаціями міста, а також максимальне залучення в першу чергу службовців, а згодом і військовослужбовців та членів їхніх родин до руху Євромайдан у місті Севастополі. Наступним на нараді розглядалося питання підготовки та проведення автопробігу "Автомайдан-Севастополь" як протесту проти насильства, скоєного в Києві. Особливу увагу було скеровано на штаб тилу ВМСУ (оскільки він перебував недалеко від пл. Нахімова, де ми проводили свої первинні заходи), студентів СВМІ ім. П.С. Нахімова та СевНТУ. Проте буквально за добу керівництво тилу, дізнавшись про наші плани, провело інструктаж, на якому було сказано, щоб жоден службовець і військовослужбовець не з'являвся на подібних заходах під загрозою звільнення. Такий же інструктаж зі своїми службовцями, військовослужбовцями та студентами було проведено в СВМІ ім. П.С. Нахімова.

 4 грудня 2013 року було проведено автопробіг, де вперше взяв участь фан-клуб ПФК "Севастополь". Автопробіг провели не без втрат. Усі номери автомобілів працівниками ДАЇ були зафіксовані. Спочатку їх просто зупиняли на трасах без видимих причин, а з грудня 2013 року по лютий 2014 року всі машини, що брали участь в автопробігу, були пошкоджені, а деякі й спалені.

 Згодом нам стало відомо, що всі команди на залякування активістів виходили від керівництва СМДА.

 14 грудня 2014 року біля Севастопольської міської Ради відбувся черговий Євромайдан. Учасники зібрання тримали в руках прапори України та Євросоюзу, скандували "Банду — геть!", "Слава Україні, Героям слава!". Біля них розташувались активісти проросійських організацій, які тримали в руках прапори Росії та Андріївські прапори.

 Віктор Неганов нагадав події 30 листопада та 1 грудня в Києві, коли "Беркут" розігнав мирних демонстрантів, однак, за його словами, правоохоронці, що застосували надмірну силу, досі не покарані. Він сказав, що активісти севастопольського Євромайдану мають намір допомогти притягнути до відповідальності міліціянтів і високих посадовців, що віддавали наказ розігнати київський Євромайдан.

 "Ми вперше в історії України будемо заливати українським салом ворогів українського народу. Героям — слава! Беркут — в сало!", — закликав прибічників Неганов. Після цього активіст почав топити в банці з розтопленим салом фотографії народного депутата Вадима Колесніченка, полковника спецпідрозділу "Беркут" Кусюка. Процес "утоплення" супроводжувався криками "Ганьба!". Крім того, в сало потрапили фото міністра внутрішніх справ Захарченка та рядового співробітника "Беркуту" без прізвища.

 30 грудня 2013 року депутат міськради Севастополя Василь Зеленчук на прес-конференції в медіа-центрі IPC "Севастополь" заявив про те, що нічого спільного не хоче мати з депутатським корпусом Севастополя, коментуючи намір окремих його колег позбавити його депутатства за виступ на підтримку Євроінтеґрації на Майдані в Києві. Його виступ підтримали депутати Ленінської районної в місті Севастополі Ради Артем Кисельов і Павло Зеленчук.

ПРОДОВЖЕННЯ